Даниленко Анатолій Степанович

Народився 4 березня 1953 (село Карапиші, Миронівський район, Київської області);

За освітою — ветеринарний лікар та вчитель біології. Закінчив стаціонар Білоцерківського сільськогосподарського інституту та, заочно, Уманський педагогічний інститут ім. П. Г. Тичини. Має вчений ступінь доктора економічних наук, академік НААН

З 1981 — голова колгоспів сіл Яхни і Карапиші та смт Миронівка.

Обирався депутатом України скликання (1994—98, очолював комітет Верховної Ради України з питань агропромкомплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села.

За період роботи ректором Білоцерківського національного аграрного університету зумів вивести зруйноване навчально-дослідне господарство в сучасне модельне господарство, що служить базою практичної підготовки студентів та підвищення кваліфікації фахівців сільського господарства.

За його активної участі створено всеукраїнське об'єднання «Молодь за євроінтеграцію», відкрито інформаційний центр Євросоюзу

Білоцерківський с.-г. інститут. вет. ф-т (1971—1976), ветеринарний лікар; Уманський пед. інститут (1980—1983), вчит. біології; кандидатська дисертація «підприємництво і сільська зайнятість (питання теорії і практики)»; докторська дисертація «Розвиток підприємництва в АПК України (теоретико-прикладні аспекти)» (Миколаїв. с.-г. інститут, 1997).

Колгоспник у селі Карапиші, після навчання у виші та строкової військової служби працював в цьому ж колгоспі головним ветеринарним лікарем.

Народний депутат України 2-го скликання з 03.1994 (1-й тур) до 04.1998, Миронівський виб. окр. № 221, Київ. обл., висун. СелПУ.

Голова Комітету з питань АПК, земельних ресурсів і соц. розвитку села. Член фракції АПУ (до цього — групи «Аграрники України»). На час виборів: колгосп ім. Щорса Миронівського району, голова правл.; чл. СелПУ.

1-й тур: з'яв. 88.2 %, за 68.17 %. 5 суперн. (осн. — Дивнич М. В., н. 1963, чл. УРП; Богуславська райдержадміністрація, зав. відділу освіти, 1-й тур — 10.84 %).

1970-71 — різнороб, колгосп ім. Щорса Миронівського району.

09.1971-07.76 — студент, Білоцерківський с.-г. інститут.

11.1976-11.77 — служба в армії.

11.1977-81 — гол. ветлікар, колгосп ім. Щорса Миронівського району.

1981-02.86 — голова правління, колгосп ім. Куйбишева Миронівського району.

02.1986-10.91 — голова правління, колгосп ім. Бузницького Миронівського району.

10.1991-05.94 — голова, КСП «Карапиші» Миронівського району.

05.1994-05.98 — Голова Комітету з питань АПК, земельних ресурсів і соц. розвитку села, ВР України.

05.-06.1998 — голова, КСП «Карапиші». 11.06.1998-08.09.99 — голова, Черкас. облдержадмін[4][5].

З 1991 — голова Селянської спілки Київ. обл. Був чл. Вищої Ради СелПУ; гол. Київ. обл. орг. СелПУ (з 1993), чл. АПУ (12.1996-2005); член Політради АПУ (з 03.2000).

Народний депутат СРСР (1989—91).

Чл. Комісії з питань аграрної та земельної реформи при Президентові України (02.1995-02.99); чл. Вищої ек. ради Президента України (07.1997-11.2001); чл. Комісії з питань аграрної політики при Президентові України (02.1999-11.2001). Академік Укр. академії наук нац. проґресу, академік НААН.

Державний службовець 1-го рангу (02.1999)[6].

• батько Степан Опанасович (*1932—1998) — колгоспник;
• мати Антоніна Полікарпівна (*1928-2013) — колгоспниця;
• дружина Валентина Петрівна (*1957) — голова СТОВ «Агросвіт»;
• дочка Олена (*1979) — завкафедри економіки Білоцерків. нац. аграр. університету;
• дочка Олеся (*1982) — закінчила юрид. ф-ту Київського національного університету імені Т. Шевченка, заступник директора «Агротехспілки»

Заслужений працівник сільського господарства України (1994)[7]. Орден «Знак Пошани» (1987). Орден Святого Нестора Літописця (1999). Медаль «За заслуги» III ст. (2000). Срібна медаль ВДНГ СРСР (1986, 1988), золота медаль ВДНГ СРСР (1987). Орден «За заслуги» III ст. (03.2002)[8]. Почесна грамота КМ України (03.2003)[9].

Автор понад 80 наукових праць:

• «Підприємництво і нові форми зайнятості» (1996),
• «Розвиток підприємництва в АПК України (територіально-прикладні аспекти)» (1997),
• «Законодавче правове поле діяльності. Товарні біржі сільськогосподарського ринку в Україні» (1997),
• «Земельна реформа — поступ у третє тисячоліття» (2000),
• «Проблеми реформування земельних відносин» (2000),
• «Про новий Земельний кодекс України» (2000),
• «Моя Україно, вірю в твоє майбутнє» (кн.1, 2001; кн.2, 2003),
• «Формування ринку землі в Україні» (2002),
• «Земельне законодавство України» (в 2 кн., 2002),
• «Нормативно-правові акти з питань земельних відносин» (2003, співав.),
• «Основні напрями поглиблення земельних відносин в Україні» (2002),
• «Про стан дотримання законодавства України щодо видачі державних актів на право приватної власності на землю, сертифікатів на земельну частку (пай) та їх обігу; про дотримання законодавства України щодо виділення в натурі, використання та обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення» (2003),
• «Стан і перспективи нормативно-правового забезпечення земельної реформи» (2003),
• «Земельна реформа в Україні, проблеми та перспективи створення земельних банків»,
• «Основні положення Земельного кодексу в Україні»,
• «Управління відтворенням і збереженням родючості ґрунту у контексті сталого розвитку природокористування» та ін.

• Пішов з життя ректор Білоцерківського аграрного університету// Главком, 6.2.2021