Даничі
Да́ничі — село в Україні у складі Ріпкинського району Чернігівської області.
| село Даничі | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Чернігівська область |
| Район/міськрада | Ріпкинський район |
| Рада | Даницька сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1711[1] |
| Населення | 541 |
| Площа | 1,71 км² |
| Густота населення | 202,34 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 15060 |
| Телефонний код | +380 4641 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°47′05″ пн. ш. 31°00′56″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
147 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 15060, Чернігівська обл.,Ріпкинський р-н, с.Даничі, вул. Перемоги,21 |
| Карта | |
  Даничі | |
 Даничі | |
| Мапа | |
| |
Населення станом на 2017 рік становить близько 550 мешканців.
Територія — 1710 тис. м². Даницькій сільській раді підпорядковані села Мутичів, Присторонь.
Історія
Поселення виникло у XIII-XIV століттях. У XIV-XVI століттях — у складі Великого князівства Литовського. З 1569 року — у складі Речі Посполитої (в межах Любецького староства). Родова маєтність одного з найдавнiших родiв любецької шляхти Даничів (Danicowie). Згадується у писемних джерелах у 1571 році. Також згадується (як Danice) разом з Ріпками (Rzepki) у королівській ревізії 1636 року.
Після початку повстання під проводом Богдана Хмельницького у 1648 році — під владою Війська Запорозького. Після 1649 року входить до складу Роїської сотні Чернігівського полку Гетьманщини. Після ліквідації Гетьманщини у 1764 році — у складі Малоросійської губернії Російської імперії, утвореної з 10 полків, успадкованих від Гетьманщини. Після скасування полково-сотенного устрою у 1781 році увійшло до складу Чернігівського намісництва — адміністративно-територіальної одиниці в Російській імперії в 1781—1796 роках. У 1796—1802 роках — у складі Малоросійської губернії Російської імперії, утвореної з Новгород-Сіверського, Чернігівського та Київського намісництв.
У 1802—1836 роках (після розподілу Малоросійської губернії на Чернігівську та Полтавську губернії) — у складі Чернігівської губернії Малоросійського генерал-губернаторства Російської імперії. З 1836 року — у складі Чернігівського генерал-губернаторства Російської імперії до його ліквідації у 1856 році. У 1856—1917 роках — у складі Чернігівської губернії Російської імперії. Впродовж 19-го століття — на початку 20-го століття належало до Ріпицької волості Городнянського повіту. У 1885 році населення становило 553 особи, налічувало у своєму складі 109 дворів.
У 1917—1918 — у складі Української Народної Республіки. Після встановлення на Чернігівщині на початку 1919 року контролю Червної армії та проголошення 10 березня 1919 року Української РСР — у складі Чернігівської губернії Української РСР. Після ліквідації у 1925 році Чернігівської губернії — у складі Чернігівського округу Української РСР. У 1932—1991 роках — у складі Чернігівської області Української РСР. З 28 серпня 1941 по 26 вересня 1943 року — під німецькою окупацією. З 1991 року — у складі Чернігівської області України.
Визначні пам'ятки
.jpg.webp)
.jpg.webp)
Михайлівська церква в Даничах побудована в кінці XIX століття. Храм є зразком так званої єпархіальної архітектури — це дерев'яний, хрещатий у плані, п'ятидільний, з гранчастою апсидою і дзвіницею з боку західного фасаду храм. Центральну дільницю вінчає восьмерик із наметовим верхом і маківкою. Будівля прикрашена кокошниками, набірним фризом. Церква є однією з небагатьох високохудожніх дерев'яних культових споруд періоду історизму на Чернігівщині.[2]