Данько Володимир Григорович

Данько Володимир Григорович
Народився 15 квітня 1934(1934-04-15) (87 років)
Челябінськ, РСФРР, СРСР
Місце проживання Харків
Країна  Україна
Діяльність педагог
Alma mater Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
Галузь Електротехніка
Заклад НТУ «ХПІ»
Звання Професор
Ступінь Доктор технічних наук

Данько Володимир Григорович (народився 15 квітня 1934, у місті Челябінськ)  — доктор технічних наук, професор, фахівець в галузі електротехніки, надпровідності, генераторобудування, лауреат премії НАН України ім. Г. Ф. Проскури, завідувач кафедри загальної електротехніки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

Біографія

Володимир Данько народився в Челябінську (Росія) в сім'ї робітників. Його батьки працювали на Челябінському тракторному заводі, до якого були відряджені з Харківського тракторного заводу для участі в налагодженні виробництва тракторів. У 1949 р. його родина повернулась до Харкова, де він після закінчення в 1951 р. середньої школи вступив до Харківського авіаційного інституту. У 1957 р. отримав диплом з відзнакою за спеціальністю «Інженер-механік авіамоторобудування».

Професійна діяльність

Тривалий час працював у науково-дослідному інституті заводу «Електроважмаш» на різних посадах (1957—1983 р.р.), в тому числі директором (1978—1982 р.р.).

У 1983—2017 р.р. — завідувач кафедри загальної електротехніки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

Наукова діяльність

Перший етап наукової діяльності Володимира Данька пов'язаний із дослідженням нагріву і охолодження великих електричних машин. За результатами цієї роботи, зокрема вдалося на 10 % підвищити ефективність головного приводу блюмінгу заводу «Азовсталь». Проведені дослідження лягли в основу його кандидатської дисертації (1964 р.).

Як провідний спеціаліст брав участь у розробці турбогенераторів потужністю 200, 300 і 500 МВт. За його безпосередньої участі створені гідрогенератори, у тому числі капсульного типу, для Київської ГЕС, а також унікальні машин постійного струму для прокатних станів й вугільної промисловості. Він розробив перспективні методики розрахунку температурних полів в електричних машинах різноманітного призначення. На базі виконаних досліджень у 1971 році захистив докторську дисертацію на тему «Теоретичні і експериментальні дослідження нагріву великих електричних машин».

Другий етап наукової діяльності Володимира Данька пов'язаний з технічним використанням надпровідності. Професор Данько В. Г. одним з перших у світі почав займатися проблемами використання надпровідності в електричних машинах. Йому належить теоретичне обґрунтування вибору оптимальної конструкції кріотурбогенераторів з надпровідниковими обмотками збудження, оцінка ефективності їх електромагнітного екранування. Під його керівництвом та за його безпосередньої участі створено макети і дослідні зразки кріогенних електричних машин з використанням надпровідності.

Він був одним з авторів конструкції створеного у НДІ «Електроважмаш» дослідного кріотурбогенератора потужністю 200 кВт, працездатність якого була підтверджена у ході випробувань, проведених спільно з фізико-технічним інститутом низьких температур АН УРСР. Принципи, які були закладені в цю конструкцію широко використовуються у наступних розробках в Україні і за її межами.

На базі теоретичного і практичного обґрунтування проф. Данько В. Г. розробив рекомендації по створенню дослідно-промислового зразка прокатного кріодвигуна потужністю 10 МВт і кріотурбогенератора потужністю 300 МВт. У 1990 році обґрунтував концепцію повністю надпровідникової синхронної машини без феромагнітного осердя із зовнішнім надпровідниковим екраном й отримав експериментальне підтвердження її працездатності.

За цикл праць з дослідження електромагнітних полів у потужних турбогенераторах і електричних машинах з використанням надпровідності був удостоєний премії імені Г. Ф. Проскури АН УРСР в співавторстві з академіком НАНУ Г. Г. Счастлівим та проф. О. І. Титком (1979 р.).

Третій етап наукової діяльності Володимира Данька пов'язаний з розробкою нетрадиційних лінійних електромеханічних перетворювачів ударної дії.

За його безпосередньої участі був створений повномасштабний дослідно-промисловий макет лінійного синхронно-вентильного двигуна, призначеного для розгону літаючих апаратів корабельного базування. Під його керівництвом було теоретично обґрунтовано новий клас кріогенних машин — лінійних імпульсних електродвигунів індукційного типу з кріорезистивними обмотками, які забезпечують високі швидкості на короткій активній ділянці і витримують значні ударні навантаження при малих переміщеннях. Крім того під його керівництвом проводяться роботи з теоретичного обґрунтування концепції надпровідникового швидкодіючого обмежувача струму короткого замикання.

Професор В. Г. Данько опублікував 190 наукових праць і методичних розробок, в тому числі 4 монографії і 3 навчальних посібника. Він є автором 62 авторських свідоцтв і патентів України і Росії на винаходи, одним із засновників і першим головним редактором науково-практичного журналу «Електротехніка і електромеханіка».

Проф. В. Г. Данько є багаторічним головою докторської спеціалізованої вченої ради при НТУ «ХПІ» за спеціальностями «Електричні машини і апарати» та «Техніка сильних електричних і магнітних полів», а також одним із засновників Міжнародного симпозіуму «Проблеми удосконалення електричних машин і апаратів. Теорія і практика (SIEMA)», який щорічно проходить у Харкові, починаючи з 2000 року. Член IEEE з 1991 року. Відзначений почесним знаком «Відмінник вищої школи».

Посилання

  1. Харьковский политехнический: ученые и педагоги [Текст] / Ю. Т. Костенко [и др.] ; Харьковский гос. политехнический ун-т. — Х. : Прапор, 1999. — 351 с.
  2. Науковці України — еліта держави. Т. 2 / [авт.- упоряд. Я. Білейчук]. — К. : Логос Україна, 2012. — 299 с.
  3. Данько В. Г. До 80-річчя з дня народження [Текст] // Електротехніка і електромеханіка. — 2014. — № 2. — С. 71. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/_2014_2_19.pdf
  4. Володимиру Даньку — 80 [Текст] // Технічні вісті. — 2014. — № 1(39)-2(40). — С. 5.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.