Дані Лаферр'єр

Дані́ Лаферр'є́р (фр. Dany Laferrière), справжнє ім'я Віндзо́р Клебе́р Лаферр'є́р (фр. Windsor Klébert Laferrière, *13 квітня 1953, Порт-о-Пренс) квебекський і гаїтянський письменник, поет і журналіст. Член Французької академії з 2016 року.

Дані Лаферр'єр
Ім'я при народженні фр. Windsor Klébert Laferrière
Народився 13 квітня 1953(1953-04-13)[1][2] (68 років)
Порт-о-Пренс, Гаїті[3]
Країна  Канада
 Гаїті
Діяльність письменник, поет, прозаїк-романіст, сценарист, журналіст, кінорежисер
Знання мов французька[4] і Гаїтянська креольська
Членство Французька академія[5]
Посада Vice Chair of the French Academyd[5]
Нагороди

Officer of the Order of Montreald (2017)

премія Медічі (2009)

Honorary doctoral degree of the Pierre and Marie Curie Universityd (2016)

Companion of the Ordre des arts et des lettres du Québecd (2015)

почесний доктор Університету Оттавиd

Prix Carbet de la Caraïbe et du Tout-Monded (1991)

Prix RFO du livred (2002)

Grand Prix Metropolis bleud (2010)

Quebec bookseller's awardd (2010)

Governor General's Literary Awardsd (2006)

IMDb ID 0480767

Біографія

Народився на Гаїті, у місті Порт-о-Пренс, 13 квітня 1953. Працював журналістом за часів диктатури Дювальє. У 1978, після того, як вбили його колегу-журналіста, емігрував до Канади[6]. Жив у Монреалі, працював на фабриках. Став відомим у 1985, після публікації свого першого роману — «Як кохатися з негром і не втомитися» (фр. Comment faire l'amour avec un nègre sans se fatiguer).

2009 року його роман «Загадка повернення» (фр. L'Énigme du retour) отримав Премію Медічі — престижну французьку літературну нагороду.

Деякі з його книжок були екранізовані.

2016 року був обраний до складу Французької Академії й таким чином став першим канадським, першим гаїтянським і другим (після Леопольда Сенгора) темношкірим її членом.

Ділить свій час поміж Монреалем та Маямі.

Твори

Цикл «Американська автобіографія» (фр. Une autobiographie américaine)

  • «Як кохатися з негром і не втомитися» (фр. Comment faire l'amour avec un nègre sans se fatiguer), Montréal, VLB Éditeur, 1985.
  • Éroshima, Montréal, VLB Éditeur, 1987.
  • L'Odeur du café, Montréal, VLB Éditeur, 1991.
  • Le goût des jeunes filles, Montréal, VLB Éditeur, 1992.
  • Cette grenade dans la main du jeune Nègre est-elle une arme ou un fruit ?, Montréal, VLB Éditeur, 1993.
  • Chronique de la dérive douce, Montréal, VLB Éditeur, 1994.
  • Pays sans chapeau, Outremont, Lanctôt Éditeur, 1996.
  • La Chair du maître, Outremont, Lanctôt Éditeur, 1997.
  • Le Charme des après-midi sans fin, Outremont, Lanctôt Éditeur, 1997.
  • Le Cri des oiseaux fous, Outremont, Lanctôt Éditeur, 2000.
  • Vers le sud, Montréal, Boréal, 2006. (Ce roman était en lice pour le Prix Renaudot 2006)
  • Je suis un écrivain japonais, Montréal, Boréal, 2008.

Інші

  • Je suis fatigué, Outremont, Lanctôt Éditeur, 2001.
  • Les années 1980 dans ma vieille Ford, Montréal, Mémoire d'encrier, 2005.
  • Je suis fou de Vava, Montréal, Éditions de la Bagnole, 2006.
  • Je suis un écrivain japonais, Montréal, Boréal, 2008
  • La fête des morts, Éditions de la Bagnole, 2008
  • «Загадка повернення» (фр. L'Énigme du retour), Montréal, Boréal, 2009 — Paris, Grasset, 2009. Prix Medicis, Grand Prix de Montréal (Ce roman est en lice pour le Prix littéraire des Collégiens)
  • Tout bouge autour de moi, Montréal, Mémoire d'encrier, 2010.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.