Даріо червоний

Даріо червоний (Dario dario, іншв назви: бадіс червоний, бадіс бенгальський, бадіс скарлет, Badis sp. «Scarlet», даріо звичайний) — маленька рибка із родини бадієвих (Badidae), родом із Індії. Це один з найменших відомих видів окунеподібних риб.[1]

?
Даріо червоний (Dario dario)

Самець червоного даріо
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Хребетні (Vertebrata)
Інфратип: Щелепні (Gnathostomata)
Надклас: Кісткові риби (Osteichthyes)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Акантопері (Acanthopterygii)
Ряд: Лабіринтові (Anabantiformes)
Родина: Бадієві (Badidae)
Рід: Даріо (Dario Kullander & Britz, 2002)
Вид: Даріо червоний
Біноміальна назва
Dario dario
(Hamilton, 1822)
Синоніми
  • Labrus dario Hamilton, 1822
  • Badis dario Hamilton, 1822
  • Badis badis bengalensis Tomey, 1999
Посилання
Вікісховище: Dario dario
Віківиди: Dario dario
EOL: 217063
ITIS: 645661
МСОП: 168542
NCBI: 248993

Поширення

Червоний даріо водиться в басейні річки Брахмапутра в межах штату Ассам, а також на півночі штату Західний Бенгал. Зустрічається в невеличких річках глибиною до 1 м з кристально чистою водою і ґрунтом із піску або гравію. Тримається біля берегів серед густої рослинності. Типовими видами рослин у цій місцевості є Hygrophila, Limnophila, Ottelia, Rotala, Vallisneria.

Опис

Дорослі самці досягають завдовжки 2,5-3 см, самки — 1,5-2 см.

Тіло видовжене, стиснуте з боків.

Кінці плавців округлі, лише в черевних плавцях довгі передні промені виступають назовні. Спинний плавець довгий, має 12-14 твердих і 6-8 м'яких променів; в анальному плавці 6-7 м'яких променів.

Хребців: 24-25.

Самці і самки зовні добре розрізняються між собою, в першу чергу, за забарвленням. Крім того, самки коротші, менші за розміром, а перед нерестом задня частина черева у них стає набагато товщою.

Дорослі самці червоного даріо відзначаються чудовим яскравим забарвленням. Головним елементом малюнку на тілі є 7 червоних вертикальних смуг. Колір цих смуг варіюється від помаранчевого до рубінового. Луска між червоними смугами вилискує сріблясто-блакитними кольорами. Червоне забарвлення переважає й на плавцях риби. Спинний та анальний плавці облямовані тоненькою біло-блакитною смужкою, такий самий колір мають промені спинного плавця. Особливо інтенсивним є біло-блакитне забарвлення перших променів черевних плавців.

Самки, порівняно із самцями, зовсім ніякі. Основне забарвлення у них сріблясто-сіре, плавці безбарвні. Червоних кольорів вони не мають. Лише іноді на тілі деяких великих самок можна побачити нечіткі поперечні смужки.

Утримання в акваріумі

Ця карликова рибка поки що нечасто зустрічається в акваріумах, але, завдяки своїй невибагливості й красі має всі шанси набути більшої популярності. Відмінно підходить до невеличких за розмірами так званих «наноакваріумів».

Червоні даріо мають мирний характер, повільно рухаються й легко лякаються. Тримаються переважно серед рослин у середніх та нижніх шарах води. Тримати їх краще окремо від інших риб, адже більші й активніші сусіди залишать даріо без корму.

Молодь зазвичай тримається разом, але дорослі самці поводять себе територіально й конфліктують між собою. Тому рекомендується тримати червоних даріо парами або групою з 1 самця і 2-3 самок.

Великий акваріум цим рибкам не потрібний. Їм вистачить і 15 літрів води, але бажано надати хоча б 30 літрів. Помешкання повинно бути густо засаджене рослинами, які створюватимуть потрібні рибам схованки. У таких умовах даріо почуватимуться комфортно й перестануть лякатися. У просторому помешкання можна тримати більшу групу риб. Території у самців червоного даріо невеличкі, і тут вони не будуть перетинатися. В акваріумі мають бути також рослини, що плавають на поверхні води, вони створюватимуть у помешканні тінь. Ґрунт може складатися з дрібного гравію або піску.

Вид не вибагливий до параметрів води, але слід уникати крайнощів. Рекомендується температура води 22-26 °С, показник pH6,5-7,5, твердість 10-20°dGH, фільтрація, аерація й щотижнева заміна третини води на свіжу. Важливо, щоб вода була чистою.

Даріо беруть лише такий корм, що рухається. Найкраще годувати їх дрібним живим кормом: циклоп, дафнія, артемія, мотиль, коретра, трубочник, нематода.

Розведення

Якщо риб тримають у видовому акваріумі, немає потреби влаштовувати окреме нерестовище. На нерест саджають 1 самця і 1-3 самки.

Нерестяться на рослини, частіше всього в гущавині яванського моху (Taxiphyllum barbieri), але іноді пара надає перевагу широкому листю, що плаває біля поверхні; це може бути, наприклад, водяна папороть (Ceratopteris thalictroides). Рекомендується надавати рибам вибір, пропонуючи обидва варіанти.

У нерестовий період забарвлення самця стає ще інтенсивнішим, насичений червоний колір вкриває майже все тіло й плавці. Самець весь час тримається своєї території й заграє до самок, що пропливають повз. Ці залицяння виглядають дуже ефектно: самець розправляє плавці й дрібно дрижить перед самкою, запрошуючи її до себе. Якщо та не відповідає, самець кидається на неї й змушує до втечі. Коли, нарешті, партнерка буде готова до відкладання ікри, вона йде за самцем на його територію.

Рибки разом забиваються в гущавину рослин, самець обіймає самку своїм тілом, дуже схоже, як це роблять півники (Betta splendens). У тісних обіймах самець вичавлює із самки порцію ікри й відразу запліднює її. Акт ікрометання повторюється не один раз, поки самка не скине всю ікру. Плідність становить до 80 ікринок. Хоча й вважається, що самець червоного даріо охороняє кладку, дорослих риб по закінченні нересту краще прибрати з нерестовища, щоб вони не поїли ікру.

Інкубаційний період триває 2-3 дні, залежно від температури. Після цього з ікри вилуплюються личинки, й потомство зникає серед рослин, кілька днів його не видно. Після того, як вони поглинуть запаси жовткового мішечка, а це буває на п'яту добу, личинки перетворюються на мальків і починають самостійне життя. Мальки у червоних даріо дуже дрібні та ще й мало рухаються. Лише за 9-10 днів потомство починає потроху плавати. Забезпечення його відповідним кормом є головною проблемою при розведенні виду. Вважається, що молодь харчується мікроорганізмами, яких сама знаходить серед рослин. Зазвичай як стартовий корм малькам пропонують інфузорії або коловертки. Коли вони підростуть і будуть здатні приймати оцтових нематодів і наупліуси артемій, за долю приплоду можна більше не хвилюватися.

Джерела

Примітки
  1. Scarlet Badis (Dario dario). Tropical Fish Keeping (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.