Променепері

Хорда повністю не зберігається (є тільки в осетрових). Тіла хребців зазвичай є. Верхньощелепний апарат рухливо з'єднаний з черепом (гіостилія або амфістилія). Луска ганоїдна, циклоїдна або ктеноїдна, інколи шкіра гола або вкрита кістковими пластинками. Парні плавці без м'язистих лопастей біля основи (є тільки в багатопероподібних). Спинний плавець переважно один, але інколи їх може бути два або три. Хвіст гетероцеркальний у давніх і гомоцеркальний у молодших груп. Плавальний міхур зазвичай є, розрізняють дві групи рядів — примітивніших «відкритоміхурних» та більш просунутих «закритоміхурних». Хоан немає. Анальний і сечостатевий отвори роздільні. Спіральний клапан кишечника і артеріальний конус серця характерні тільки для ганоїдних і нижчих кісткових риб.

Живуть у морях і прісних водах. Багато видів променеперих — традиційні об'єкти промислу.

Променепері — споріднена група до хоанових (Choanata). Променеперих нерідко об'єднують із частиною хоанових, а саме — з лопатеперими (Sarcopterygii), до яких належать целакантові та дводишні, у клас кісткових риб. За філогенетичними класифікаціями такий клас не є таксоном, це лише града (збірна група).

Викопні форми відомі із середнього девону. Тривала еволюція, що супроводжувалася широкою адаптивною радіацією, обумовила велику різноманітність променеперих за морфологією та екологічними особливостями. Клас об'єднує близько 97% видів риб сучасної фауни.

Клас поділяють на два підкласи: Хрящові ганоїди та Новопері, 37 сучасних рядів, близько 430 родин. Система класу розроблена недостатньо — різні автори визнають від 33 до 60 рядів (10—16 вимерлих).

• Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1986. — 831 с., ил., 29 л. ил.