Дахлак (архіпелаг)

Дахла́к (араб. أرخبيل دهلك) архіпелаг в Червоному морі, належить Еритреї, адміністративно відноситься до регіону Семіен-Кей-Бахрі, при цьому утворює окремий район Дахлак.

Архіпелаг Дахлак
тигр. ዳህላክ
15°50′ пн. ш. 40°12′ сх. д.
АкваторіяЧервоне море
Кількість островів126
Найбільший острівДахлак
Загальна площа900 км²
Населення 2500 осіб
Густота населення2,778 осіб/км²
КраїнаЕритрея
РегіонСеміен-Кей-Бахрі

Архіпелаг Дахлак
 Архіпелаг Дахлак у Вікісховищі

Географія

Архіпелаг розташований біля берегів Еритреї, відмежований протоками Массава Південний та Массава Північний шириною від 12 км. Складається з понад 130 островів, розкиданих по значній території. Майже всі острови облямовані кораловими рифами, що утрудню проходження проток кораблями.

З усіх островів заселеними постійно є лише 4, а тимчасові поселення шукачів перлин присутні ще на 7. 2,5-3 тисячі осіб архіпелагу розмовляють на мові дахлік.

Список островів

Історія

Острови були відомі ще древнім грекам, вони згадуються у Періплі Еритрейського моря як Алалайоу. На думку Е.Уллендорфа мешканці архіпелагу одні з перших у Східній Африці прийняли іслам, про що свідчать знайдені на островах могили з куфічними написами. В VII столітті на архіпелазі утворилась незалежна мусульманська держава, яка пізніше була захоплена по черзі Єменом, негусами Ефіопії, малими князівствами Абісинії і біля 1559 року турками-османами, які віддали острови у володіння паші з Суакіна. В кінці XIX століття архіпелаг відійшов до складу італійської колонії Еритреї, що утворилась в 1890 році. Тоді на острові Нокра знаходилась італійська в'язниця. В період холодної війни Ефіопія стала на бік СРСР, з кінця 1970-их років тут розміщувався пункт матеріально-технічного забезпечення ВМФ СРСР[1]. Військовий гарнізон здійснював воєнні дії в регіоні саме з цієї бази. З 1990 року Ефіопія втратила контроль над островами, якими оволоділи еритрейські сепаратисти, а з 1993 року офіційно увійшли до складу нової держави Еритреї.

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.