Дашкесан (місто)

Дашкасен (азерб. Daşkəsən) — місто, муніципалітет та столиця Дашкесанського району Азербайджану. Населення становить 10 566 осіб. Муніципалітет складається з міста Дашкесан і села Алунітдаг. [1]

Дашкесан
азерб. Daşkəsən

Координати 40°31′05″ пн. ш. 46°04′58″ сх. д.

Країна  Азербайджан
Адмінодиниця Азербайджанська РСР
Q12845984?
Голова Ahad Abıyevd
Висота центру 1630 ± 1 м
Офіційна мова азербайджанська
Населення 10 700 осіб (2012)
Часовий пояс UTC+4
GeoNames 586765
Дашкесан
Дашкесан (Азербайджан)

Етимологія

Назва міста означає Скелеріз в азербайджанській мові, де daş — означає камінь і kəsən вкорінений в дієслові kəsmək, «різати», таким чином, маючи на увазі те місце, де була зламана скеля. [2] [3]

Історія

Дашкесанські гори довгий час використовувалися як пасовища. Тут і в Хошбулазі знаходяться найкрасивіші пасовища Південного Кавказу. Хошбулаг був заселений первісними людьми кам’яного віку, основним заняттям яких було полювання. У 3 столітті до нашої ери на пасовища Хошбулаг піднялися люди, які займалися тваринництвом. Традиція дотримується і сьогодні. Дашкесанські літні пасовища знаходяться на висоті 2000 м від рівня моря. Тут оселилися різні племена, що розводили тварин, та будували невеликі вежі, схожі на циклопів, щоб захиститися від нападів. З цього часу Дашкесан повернувся до місця поселення.

Пам’ятки курганного типу поховання, знайдені під час археологічних розкопок, проведених у 1959–1960 рр. на місцях давнього поселення в Дашкесані, свідчать про те, що люди використовували цю територію як літні пасовища, а влітку на ці пасовища був лише один шлях — північний схід, долина річки Кур.

Середньовіччя в Дашкесані характеризується розвитком культурної роботи.

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року Дашкенс (Кархат) — вірменське село з населенням 544 особи [4]

Приклади німецьких багатоквартирних будинків у Дашкесані.

Після Другої світової війни Дашкесан перетворився на промислове місто завдяки видобутку залізної руди. [5] [6] Почало формуватися на базі тимчасового поселення будівельників і невеликого гірничого поселення, що виникло в період підготовки до розробки найбагатших родовищ залізної руди промислового значення. [7] У 1948 році отримав статус міста. [6]

Дашкесанський край дуже багатий на природні ресурси. У період Радянського Союзу активно експлуатувалися так звані стратегічні продукти регіону — залізний камінь, алюміній, кобальт, мармур та інші.

Багато будівель у сучасному Дашкесані були побудовані німецькими військовополоненими під час Другої світової війни. Робітників, які загинули під час будівництва міста, поховано на німецькому цвинтарі вздовж дороги між Дашкесаном і Ґандже.

Природа Дашкесану

Демографічні показники

За даними перепису населення 2009 року, у місті проживає 10 566 осіб. З них 5141 чоловік і 5425 жінок.

РікЧисельність
1959 9567 [8]
1970 8955 [9]
РікЧисельність
1979 8400 [10]
1989 10 438 [11]
РікЧисельність
2012 10 700
2019 11,1 [12]

Культура

Функціонують: Центральна бібліотека та міська бібліотека № 1 міста, Дашкесанська міська дитяча художня школа, Дашкасанський історико-етнографічний музей, Дашкесанський районний центр Гейдара Алієва, Дашкасанська державна художня галерея[13],  Дашкесанський міський дитячий садок № 2, Дашкесанські міські діти, ДЮСШ[14], Дашкесанський районний центр культури[15].

Освіта

У місті працює Дашкесанська міська загальноосвітня школа №1 імені І.Насімі, Дашкесанська міська загальноосвітня школа №2 імені А.Мурсалова, Дашкесанська міська загальноосвітня школа №3 імені Н.Наріманова та Дашкесанська міська загальноосвітня школа №4 імені С. Вургун.

Галерея
  • Футбольний стадіон
  • Автовокзал міста Дашкесан
  • Молодіжний центр

Див. також

Примітки
  1. Belediyye Informasiya Sistemi (Azerbaijani). Архів оригіналу за 24 вересня 2008.
  2. Ministry of Culture and Tourism of Azerbaijan:Dashkesen city
  3. Maria Adelaide Lala Comneno, Pablo Cuneo, Setrag Manoukian. Gharabagh. OEMME Edizioni, 1988, p. 56.
  4. Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. "Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г.", Санкт-Петербург, 1905, стр. 30
  5. Azerbaijan // The Grove Encyclopedia of Islamic Art and Architecture / Edited by Jonathan M. Bloom and Sheila Blair. — Oxford University Press, 2009. — Vol. II. — ISBN 9780195309911. P. 239.
  6. Azerbaijan Soviet Encyclopedia, vol. IV. P. 351.
  7. Эфендизаде Р. М. Архитектура Советского Азербайджана. — Стройиздат, 1986. — С. 124. — 316 с.
  8. Перепис населення СРСР 1959
  9. Перепис населення СРСР
  10. Перепис населення СРСР (1979)
  11. Перепис населення СРСР 1989
  12. http://pop-stat.mashke.org/azerbaijan-cities.htm
  13. http://mct.gov.az/medias/media/other/305/nazkab-qerar-196-siyahi.pdf
  14. Daşkəsən yeni görkəmdə. www.anl.az.
  15. Komponent 2. Mədəni İrsin İdarəolunmasında İnstitusional İnkişaf.pdf

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.