Дванадцять кроків
Двана́дцять Кро́ків — набір керівних принципів (прийнятих членами як духовні принципи, які базуються на затвердженій літературі) з викладом плану дій для відновлення після звиканння, примусу, або інших поведінкових проблем. Спочатку цю програму запропонувало товариство Анонімні Алкоголіки (AA) як метод для одужання від алкоголізму,[1] Дванадцять Кроків були вперше опубліковані в книзі 1939 року Анонімні Алкоголіки: Історія про те, як більш ніж сто чоловіків вилікувалися від алкоголізму.[2] Згодом метод став основою й інших Програм Дванадцяти Кроків.
12 Традицій АА
У спільноті існують 12 Традицій — це принципи, які покладені в основу функціонування групи, підтримки її розвитку і доброзичливого спілкування її членів. 12 традицій — це не закони і правила, а лише побажання, які складені на основі попереднього досвіду Анонімних Алкоголіків.
Дванадцять Традицій АА
- Наш спільний добробут повинен бути на першому місці; особисте одужання залежить від єдності АА.
- Для нашої спільної мети є лише один найвищий авторитет — люблячий Бог, як Він може виразити Себе в нашій груповій свідомості. Наші лідери — лише наділені довірою служителі; вони не керують.
- Єдиною вимогою для того, щоб стати членом АА, є бажання кинути пити.
- Кожна група має бути цілком самостійною, за винятком справ, які стосуються інших груп або АА в цілому.
- У кожної групи є лише одна головна мета — нести своє послання до алкоголіка, який все ще страждає.
- Групі АА ніколи не слід підтримувати, фінансувати або надавати ім'я АА для використання жодній спорідненій організації або сторонній установі, щоб проблеми, пов'язані з грошима, власністю і престижем не відволікали нас від нашої головної мети.
- Кожній групі АА слід повністю спиратись на власні сили, відхиляючи внески ззовні.
- Анонімним Алкоголікам варто завжди залишатися непрофесійним об'єднанням, проте наші службові центри можуть наймати спеціальних працівників.
- АА, як таким, ніколи не слід мати системи управління; але ми можемо створювати ради або комітети, безпосередньо відповідальні перед тими, кого вони обслуговують.
- Товариство Анонімних Алкоголіків не має точки зору щодо зовнішніх питань; отже ім'я АА ніколи не слід залучати до громадських дискусій.
- Наша політика зв'язків з громадськістю ґрунтується на привабливості, а не на рекламі; нам потрібно завжди зберігати особисту анонімність на рівні преси, радіо та кіно.
- Анонімність є духовною основою всіх наших Традицій, що завжди нагадує нам ставити принципи перед особистостями.
Переклад затверджено Літературним Комітетом Української Ради по Обслуговуванню АА 2012 р.
12 Кроків АА
12 Кроків — програма духовного переорієнтування для залежних від алкоголю. Метою є визнання своєї залежності, апелювання до «вищої сили» для лікування, відшкодування збитку, завданого іншим в результаті залежності і донесення цілющого знання до інших узалежнених. Значною мірою покладається на прийняття «вищої сили» або Бога, який може розумітися по-різному, але це є обов'язковою діючою силою в одужанні.
Програма «12 Кроків» використовується у роботі груп АА. Як правило, для ефективного опрацювання етапів програми необхідною є наявність досвідченого учасника (спонсора — наставника), здатного роз'яснити принципи кожного кроку.
Програма «12 Кроків», в оригіналі, була створена з її невідємним додатком «12 Традицій». 12 Традицій — це принципи, які покладені в основу функціонування групи, та цілої(світового масштабу) Спільноти АА загалом. Підтримки її розвитку і доброзичливого спілкування її членів. 12 Традицій — це не закони і правила, а лише побажання, які складені на основі попереднього досвіду Анонімних Алкоголіків.
На основі програми була створена так звана Мінесотська модель лікування алкоголізму та інших узалежнень, що припускає участь професіонала-психотерапевта як рівного учасника.
Дванадцять Кроків АА
- Ми визнали, що ми були безсилі перед алкоголем, що наше життя стало некерованим.
- Повірили, що Сила, могутніша ніж наша власна, може повернути нам здоровий розум.
- Прийняли рішення доручити нашу волю і наше життя під опіку Бога, як ми розуміли Його.
- Зробили сумлінну та безстрашну моральну інвентаризацію самих себе.
- Визнали перед Богом, собою та іншою людиною достеменну природу наших помилок.
- Були повністю готові до того, щоб Бог усунув всі ці дефекти характеру.
- Покірно попросили Його усунути наші недоліки.
- Склали список усіх людей, кому ми заподіяли шкоду, і стали готовими відшкодувати всім їм завдані збитки.
- Особисто відшкодовували заподіяні цим людям збитки, де тільки можливо, крім тих випадків, коли це могло зашкодити їм або кому-небудь іншому.
- Продовжували робити особисту інвентаризацію, і коли ми були неправі, відразу визнавали це.
- Шукали шляхом молитви і медитації покращення нашого свідомого контакту з Богом, як ми розуміли Його, молячись лише про знання Його волі щодо нас і сили виконати її.
- Досягнувши духовного пробудження, як результат цих кроків, ми намагались нести це послання до алкоголіків і застосовувати ці принципи у всіх наших справах.
Культурна ідентичність
- Один з оглядів попереджає про шкідливі побічні ефекти філософії дванадцяти кроків та називає організації, які її застосовують, тоталітарними сектами[3], але інший огляд стверджує, що ці програми мало схожі на релігійні культи, і що використовувані методи, виявилися корисними в деяких випадках.[4] Ще одне дослідження показало, що зосередженість програми дванадцяти кроків на визнанні у себе наявності проблеми посилює девіантну стигму і позбавляє членів їх попередньої культурної ідентичності, замінивши її на девіантну ідентичність.[5] Інше дослідження стверджує, що попередню культурну ідентичність неможливо замінити повністю, але, швидше за все члени набувають бікультурної ідентичності.[6]
- Папа Іван Павло ІІ назвав Програму «12 Кроків» «найдуховнішою програмою» і всіляко заохочував до її поширення. АА і Програма «12 Кроків» сильно поширені не тільки в католицькому середовищі, але й серед протестантів, а в останні роки почали дуже швидко поширюватися серед православних в Росії, Білорусі та Україні. «Програма має релігійне підґрунтя і вкінці може привести людину до храму».
- 2020 - Манді Еріксон публікує дослідження Стенфордського Університету під назвою: "Анонімні Алкоголіки найефективніший шлях до відмови від алкоголю".
Див. також
Примітки
- VandenBos, Gary R. (2007). APA dictionary of psychology (вид. 1st). Washington, DC: American Psychological Association. ISBN 1-59147-380-2. OCLC 65407150.
- Bill W. (June 2001). Alcoholics Anonymous (вид. 4th). Alcoholics Anonymous World Services. ISBN 1-893007-16-2. OCLC 32014950.
- Alexander, F.; Rollins, M. (1985). Alcoholics Anonymous: the unseen cult. California Sociologist (Los Angeles: Університет штату Каліфорнія) 17 (1): 33–48. ISSN 0162-8712. OCLC 4025459.
- Wright KB (1997). Shared ideology in Alcoholics Anonymous: a grounded theory approach. Journal of Health Communication 2 (2): 83–99. PMID 10977242. doi:10.1080/108107397127806.
- Levinson D (1983). Current status of the field: an anthropological perspective on the behavior modification treatment of alcoholism. Recent Developments in Alcoholism. Recent Developments in Alcoholism 1: 255–61. ISBN 978-1-4613-3619-8. PMID 6680227. doi:10.1007/978-1-4613-3617-4_14.
- Wilcox, D.M. (1998). Chapter 7: Language, Culture, and Belief. Alcoholic thinking: Language, culture, and belief in Alcoholics Anonymous. Westport, CT: Greenwood Publishing Group. с. 109–124. ISBN 0-275-96049-8.