Дворядник муровий

Трав'яниста напіврозеткова рослина заввишки 20–40(60) см. Коренева система стрижнева. Стебло висхідне, біля основи розгалужене, запушене відстовбурченими донизу, зігнутими, простими волосками, вгорі майже голе. Розеткові та нижні стеблові листки голі або, особливо знизу і по краю, короткошорстковійчасті, черешкові, довгасті. Їхня форма різниться від невиразно виїмчасто-зубчастої до глибоко виїмчасто-зубчастої або пірчастороздільної з гострими трикутнояйцеподібними до довгастих лопатями: майже цілокраїми або виїмчасто-зубчастими бічними і великою (найчастіше оберненояйцеподібною або трилопатевою) верхівковою.

Суцвіття — малоквіткова, розлога китиця. Квітки двостатеві, світло-сірчано-жовті. Чашолистків 4, вони голі або у верхній частині слабо волосисті, їх довжина сягає 3,5–5,5 мм. Оцвітина складається з 4 обрененояйцеподібних пелюсток завдовжки 4,5–10 мм, завширшки 4–5 мм. Тичинок 6, завдовжки 3,5–6 мм кожна. Пиляки відносно великі (1,5–2 мм завдовжки), жовті. Плід — голий розкривний стручок завдовжки 2–4 см. Насінини еліптичної форми, завдовжки 0,9–1,3 мм, завширшки 0,6–0,9 мм.

Число хромосом 2n = 42.

• 
  Листя
• 
  Суцвіття
• 
  Вигляд квітки ззовні
• 
  Вигляд квітки зсередини

Ареал виду дуже широкий: первинна зона розповсюдження охоплювала Центральну і Східну Європу, Північну Африку, Азію. За допомогою людини ця рослина була занесена в інші регіони планети і тепер зустрічається практично в усіх областях з помірним кліматом.

Рослина теплолюбна, віддає перевагу помірно сухим, лужним, пухким, плодючим, багатим на карбонати ґрунтам. Дворядник муровий зростає на сухих гірських схилах, у щілинах між камінням, по перелогах, берегах водойм, обабіч доріг і залізничних колій, на полях та рудеральних (засмічених) ділянках.

В різних частинах ареалу цвітіння триває з квітня по жовтень, плоди дозрівають з травня по жовтень. Запилення відбувається за допомогою комах, можливе самозапилення. Насіння розповсюджується за допомогою тварин, потоків вітру, води. Окрім насіннєвого розмноження можливе вегетативне за допомогою кореневих паростків, але воно вкрай рідкісне.

Вид доволі розповсюджений і наразі охорони не потребує, але в деяких частинах ареалу (наприклад, в Німеччині) його чисельність швидко скорочується. Подекуди дворядник муровий поводить себе як бур'ян, втім великої шкоди не завдає. В Україні його можна побачити в Українському степовому (відділення «Хомутовський степ»), Ялтинському гірсько-лісовому, Карадазькому природних заповідниках.

• Екофлора України. Том 5. А. П. Ільїнська, Я. П. Дідух, Р. І. Бурда, І. А. Коротченко.
• Ю. Н. Прокудин, А. Г. Вовк, О. А. Петрова. Злаки Украины. // Под общ. ред. Шеляг-Сосонко Ю. Р. — Київ: «Наукова думка», 1977. — 518 с.(рос.)