Дворіччя (Тернопільський район)

Дворі́ччя село Микулинецької селищної громади Тернопільського району Тернопільської області. До 1946 року називалося Людвиківка.

село Дворіччя
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Рада Дворічанська сільська рада
Основні дані
Засноване 1785
Населення 520
Площа 2,058 км²
Густота населення 272.11 осіб/км²
Поштовий індекс 48124
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°23′12″ пн. ш. 25°31′35″ сх. д.
Водойми річки Кнур i Свинюха
Місцева влада
Адреса ради с. Дворіччя, Теребовлянський р-н, Тернопільська обл., 48123
Сільський голова Шалапай Ганна Чеславівна
Карта
Дворіччя
Дворіччя
Мапа

 Дворіччя у Вікісховищі

Було центром Дворічанської сільської ради, до якої входило також село Веселівка, виключене з облікових даних у зв'язку з переселенням жителів на хутір Коло Тхорика — приєднаний до села Йосипівка (Тернопільського району). Від вересня 2015 року ввійшло у склад Микулинецької селищної громади.

Походження назви

Назва походить від розташування села між двома річками Свинюхи і Кнура.

Історія

Перша писемна згадка 1785.

Місцеве населення евакуйовувалося двічі — під час 1-ї та 2-ї світових воєн.

Розпорядженням Ради міністрів з вилучених частин сільських гмін (самоврядних громад) Багатківці Підгаєцького повіту і Ладичин Тернопільського повіту Тернопільського воєводства 1 липня 1926 р. утворено самоврядну адміністративну гміну Веселівка та включено її до Тернопільського повіту[1].

1 квітня 1931 р. вилучено частину гміни Людвиківка та приєднано її до гміни Веселівка.[2]

1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи Людвиківка і Веселівка включені до новоствореної у Тернопільському повіті об'єднаної сільської гміни Микулинці[3].

На 1 січня 1939-го в селі Людвиківка з 900 жителів було 590 українців-грекокатоликів, 300 українців-латинників і 10 поляків, а в селі Веселівка з 420 жителів було 80 українців-грекокатоликів і 340 польських колоністів міжвоєнного періоду[4].

Релігія

Є церква Матері Божої Неустанної Помочі (1905; кам'яна, реставрована 1988), «фігура».

Пам'ятники

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1993).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, приватно-орендне сільськогосподарське підприємство. Поштове відділення — Ладиченське.

Населення

У 2014 році в селі проживало 520 осіб.

Народилися

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.