Дебрін Ігор Анатолійович
І́гор Анато́лійович Де́брін — старший солдат Національної гвардії України.
Дебрін Ігор Анатолійович | |
---|---|
Старший солдат | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
16 серпня 1990 Зміївка, Херсонська область |
Смерть |
31 серпня 2015 (25 років) Київ |
Військова служба | |
Роки служби | 2015 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | МВС України |
Рід військ | Національна гвардія України |
Формування | Перша оперативна бригада НГУ, в/ч 3027 (Нові Петрівці) |
Нагороди та відзнаки | |
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
«Герої не вмирають» (Ігор Дебрін) |
Короткий життєпис
Народився 16 серпня 1990 року в селі Зміївка (Бериславський район) на Херсонщині. Навчався у Зміївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Був учасником шкільної футбольної команди, призер районних змагань з легкої атлетики. Одразу після закінчення школи прийшов на Бериславський машинобудівний завод, де його батько був начальником робочої будівельної дільниці, і почав працювати різноробочим. Далі закінчив Херсонський національний технічний університет, і в лютому 2013 року прийшов на завод вже як інженер-технолог, працював у відділі головного технолога.
20 квітня 2015 року був призваний Бериславським РВК Херсонської області і направлений для подальшого проходження строкової служби у Першу оперативну бригаду Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України, військова частина 3027 (Нові Петрівці). Загинув під час несення служби з охорони громадського порядку в урядовому кварталі міста Києва, внаслідок вибуху гранати біля Верховної Ради 31 серпня 2015 року — осколкове поранення в серце, помер у лікарні. Тоді загинули солдати Олександр Костина та Дмитро Сластніков, смертельно поранений солдат Богдан Дацюк.
2 вересня зі старшим солдатом Ігорем Дербіним попрощалися у військовій частині. 3 вересня Ігоря поховали на сільському кладовищі у Зміївці. У нього залишилися батьки і старша сестра.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно), Указ Президента України від 1 вересня 2015 року № 530/2015.
В кінці травня 2016 року у Зміївській ЗОШ відкрито меморіальну дошку честі Ігоря Дебріна.
Джерела
- Указ Президента України від 1 вересня 2015 року № 530/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Загиблий під Радою боєць не прослужив в НГУ й півроку // «5 канал», 31 серпня 2016
- Ігор Анатолійович Дебрін // Офіційний сайт Бериславської РДА, 8 вересня 2015
- Не можемо повірити, що хлопців, з яким ми служили та стояли пліч-о-пліч в строю, серед нас вже немає // Офіційний сайт Національної гвардії України, 2 вересня 2015
- В селі Зміївка на Херсонщині простились з героєм // «Херсонські факти», 3 вересня 2015
- «Герої не вмирають» (Ігор Дебрін) // Фільм про Ігора Дебріна, Телеканал «Скіфія»
- У Зміївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів відкрито меморіальну дошку Ігорю Дебріну