Дев'ятнадцята поправка до Конституції США

Дев'ятнадцяту поправку до Конституції Сполучених Штатів (англ. Nineteenth Amendment to the United States Constitution) було ухвалено Конгресом 18 серпня 1920 року. Вона надала американським жінкам безумовне право голосу на території усієї федерації. Незважаючи на те що за своїм змістом поправка стосувалася лише активного виборчого права, в Сполучених Штатах як країні прецедентного права вона справила великий вплив і на розширення решти політичних прав і свобод жінок. Дев'ятнадцята поправка до Конституції була однією з головних демократичних реформ в історії Сполучених Штатів.[1] Віха в історії суфражизму та жіночого виборчого права.

Оригінал дев'ятнадцятої поправки

Текст
Виборчі права громадян Сполучених Штатів не повинні відбиратися чи обмежуватися Сполученими Штатами або окремими штатами на підставі належності до певної статі.
Конгрес має право забезпечувати виконання цієї поправки відповідним законодавством.
Оригінальний текст (англ.)

The right of citizens of the United States to vote shall not be denied or abridged by the United States or by any State on account of sex.

Congress shall have power to enforce this article by appropriate legislation.

Передісторія
Право голосу жінок напередодні ухвалення Дев'ятнадцятої поправки (1920 рік)[2][3]
   Повне активне виборче право
   Права голосу на виборах Президента США
   Право участі в попередніх виборах (праймеріз)
   Право голосу на місцевих виборах
   Окремі виборчі права
   Право голосу на місцевих виборах в окремих містах
   Право участі в попередніх виборах в окремих містах
   Немає права голосу

Конституція Сполучених Штатів від 17 вересня 1787 року не містила конкретних положень щодо обмеження виборчих прав жінок, проте протягом десятиліть жінкам не вдавалося реалізувати право ані обирати, ані бути обраними.

Перші спроби американських жінок здобути однакове з чоловіками активне виборче право простежуються вже 1848 року, коли Елізабет Кеді Стентон, реформаторка, активна у кампаніях за скасування рабства, а також прибічниця утримання від вживання спиртних напоїв, організувала у місті Сенека-Фоллз, штат Нью-Йорк, громадські збори задля обговорення прав жінок. Багато спостерігачів піднімали на глум її вимогу права голосу для жінок. До початку ХХ століття ця вимога стала центральним пунктом усього жіночого руху.[4]

Першим суб’єктом федерації, що наділив жінок правом голосу, стала територія Вайомінг 10 грудня 1869 року.[5] За період від 1893 до 1896 рік повне виборче право було надано жінкам чотирьох західних штатів. Проте з 1896 до 1910 року жоден новий штат не проголосував за право голосу для жінок і лише в шести штатах були проведені референдуми з цього приводу.

Найбільших досягнень у питанні зрівняння жінок та чоловіків у виборчих правах на рівні штатів було досягнуто у розпал Прогресивної ери між 1910 та 1914 роками, коли ще 8 штатів ухвалили відповідні рішення.[6] На початок президентства Вудро Вільсона жінки, обрані здебільшого чоловіками, засідали в законодавчих органах низки штатів, було створено широкий багатоспектральний рух, що мав головною метою подальший розвиток завоювань на політичній ниві, включаючи головне ― здобуття права голосу для жінок по всій Америці.

Ухвалення

Голосування в Конгресі щодо конституційної поправки, яка б закріпила активне виборче право для жінок на національному рівні, провалилися з чималим розривом 1914, 1915 і 1916 року. Першого разу поправка зазнала поразки в Сенаті з 34 голосами "за" і 35 "проти". 1915 і 1916 року її було відхилено у Палаті представників з результатом 174 до 207 та 174 до 204 відповідно.[7]

10 січня 1918 року президент Вілсон формально заявив про свою підтримку федеральної поправки щодо права голосу для жінок. Наступного дня Палата представників ухвалила поправку 274 голосами проти 136, набравши необхідну більшість у дві третини.[8] Проте серія невдалих голосувань у Сенаті затримала її прийняття ще на рік. У червні 1919 року поправку було нарешті ухвалено Конгресом і у серпні 1920 року, після ратифікації трьома чвертями штатів, вона набула чинності.

Примітки
  1. Sivachyov, Nikolai, and Evgenii F. Yazkov. (1976). History of the USA since World War I. Moscow: Progress Publishers. с. 33.
  2. Shuler, Marjorie (4 вересня 1920). Out of Subjection Into Freedom. The Woman Citizen: 360.[недоступне посилання з травня 2019]
  3. Keyssar, Alexander. The Right to Vote. ISBN 0465029698.
  4. Elizabeth, Perry (September 1993). Why Suffrage for American Women was not Enough. History Today: 36: 36–41.
  5. An Act to Grant to the Women of Wyoming Territory the Right of Suffrage and to Hold Office. Territory of Wyoming. Council and House of Representatives. 10 грудня 1869.
  6. Rodes, Donald Waller (August 1974). The California Woman Suffrage Campaign of 1911 (A thesis presented to the Graduate Faculty of California State University, Hayward). с. V.
  7. Saldin, Robert P. (2010). War, the American State, and Politics since 1898. Cambridge University Press. с. 79.
  8. Ford, Linda (1991). Iron-Jawed Angels: the Suffrage Militancy of the National Woman’s Party, 1912-1920. University Press of America. с. 226.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.