Дейманівка (Лубенський район)

Де́йманівка — село в Україні, у Пирятинському районі Полтавської області. Населення становить 644 осіб. Орган місцевого самоврядування — Дейманівська сільська рада.

село Дейманівка
Країна  Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Пирятинський
Рада Дейманівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA53040090150012281
Облікова картка Дейманівка 
Основні дані
Засноване XVII століття[1]
Населення 644
Площа 3,596 км²
Густота населення 179,09 осіб/км²
Поштовий індекс 37050
Телефонний код +380 5358
Географічні дані
Географічні координати 50°12′51″ пн. ш. 32°37′55″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 96 м
Водойми р. Удай
Місцева влада
Адреса ради 37050, с. Дейманівка
Карта
Дейманівка
Дейманівка
Мапа

 Дейманівка у Вікісховищі

Географія

Село Дейманівка лежить на лівому березі річки Удай, вище за течією на відстані 4,5 км розташоване село Високе, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Шкурати, на протилежному березі — села Мала Круча, Велика Круча та Повстин. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

Легенда про Дейманівку

Було це дуже давно. Саме тоді, коли в Україні процвітало козацтво. Мужні захисники боронили народ від загарбників, визволяли товаришів із турецького полону. За відвагу і безстрашність у боях безрідного козака Деймана цариця нагородила наділом землі. Поїхав він на баскому коні вибирати місце, де заснує рід свій. Не день і не два блукав козарлюга лісами, степами, болотами. Уже і кінь стомивсь, а Дейман ніяк не міг місце нагріти. Якось ніч застала його в непролазних хащах. Куди не поткнеться річка. Вирішив заночувати. А вранці прокинувся серед буйних трав від пташиного щебету, плескоту риби в річці, І так йому добре і затишно стало.
 — Ось тут і буду я жити,— сказав Дейман.

Цю незайману землю з чотирьох сторін оточували дрімучі ліси, немов велетенський змій, кільцем охопила повновода річка. Тут, на березі, побудував першу землянку козак. Привіз собі дружину, запросив товаришів, заснували вони селище. А згодом нащадки Деймана перебрались вище, побудували хати-мазанки і назвали село Дейманівка.

Історія

Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Харківецької волості Пирятинського повіту Полтавської губернії мешкало 1599 осіб, налічувалось 264 дворових господарства, існували православна церква, школа, постоялий будинок, 29 вітряних млинів і 5 маслобійних заводів[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1786 осіб (850 чоловічої статі та 936 — жіночої), з яких 1773 — православної віри[3].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 735 осіб, з яких 332 чоловіки та 403 жінки.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 637 осіб.[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

МоваВідсоток
українська 96,74 %
російська 2,95 %
молдовська 0,31 %

Економіка
  • «Пирятинський делікатес», ТОВ.
  • ПП «Урожай».

Об'єкти соціальної сфери
  • Школа.

Природа

Між селами Дейманівка і Шкурати розташований ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Дейманівський». Створений згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 13.02.1989 р. № 53 на площі 622,7 га. На захід від села розташване заповідне урочище «Куквин», на схід від села — Шкуратівський заказник.

Відомі люди

Народились
  • Сайко Віктор Федорович — фахівець в галузі сільського господарства, директор Українського НДІ землеробства Південного відділення ВАСГНІЛ. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Доктор сільськогосподарських наук (1987), професор (1991), член-кореспондент ВАСГНІЛ (1988). Академік Української аграрної академії наук (1990). Іноземний член Російської академії наук (з 2014).

Посилання

Примітки
  1. Дейманівка
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-172)
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.