Декаборан

Декаборан — біла кристалічна речовина, має ортогональні кристали. Він є легкозаймистою та токсичною речовиною, тому, попри високі відновні якості, його використання суттєво обмежене.

Декаборан отримують піролізом диборану або пентаборану при температурі 200 °C:

${\displaystyle \mathrm {5B_{2}H_{6}{\xrightarrow {pyrolysis}}B_{10}H_{14}+8H_{2}\!} }$

${\displaystyle \mathrm {2B_{5}H_{9}{\xrightarrow {pyrolysis}}B_{10}H_{14}+2H_{2}\!} }$

Декаборан розкладається у гарячій воді з утворенням боратної кислоти:

${\displaystyle \mathrm {B_{10}H_{14}+30H_{2}O{\xrightarrow {boil.wat.}}10H_{3}BO_{3}+17H_{2}\!} }$

Пентаборан проявляє кислотні властивості. Він може утворювати комплекси з основами Льюїса (CH₃CN, Me₂S):

${\displaystyle \mathrm {B_{10}H_{14}+C_{4}H_{9}Li\rightarrow Li[B_{10}H_{13}]+C_{4}H_{10}\!} }$

При взаємодії з гідридами лужних металів утворюються борометалічні комплекси:

${\displaystyle \mathrm {B_{10}H_{14}+NaH\rightarrow Na[B_{10}H_{13}]+H_{2}\!} }$

Декаборан застосовується у виробництві напівпровідників, термостійких полімерів та карборанів. Вінільні та етильні похідні декаборану є складовими ракетного палива.

• Бороводні
• Диборан
• Пентаборан

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
• Schubert D. M. Boron Hydrides, Heteroboranes, and their Metalla Derivatives // Kirk-Othmer Encyclopedia of Chemical Technology. — 4th. — New York : John Wiley & Sons, 2004. — Vol. 4. — P. 227—258. — ISBN 978-0-471-48517-9. — DOI:10.1002/0471238961.0215181519030821.a01. (англ.)
• Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)