Дела-Вос-Кардовська Ольга Людвігівна

Родина Дела-Вос походить з Італії (за деякими джерелами, з Іспанії). Карл Дела-Вос, дід майбутньої художниці, перебрався жити в місто Одеса на початку 19 ст.

Але батьки художниці мешкали в місті Чернігів, де вона і народилася. Первісну освіту отримала в місцевій жіночий гімназії. Родина перебралася в місто Харків, де її батько, дійсний статський радник Людвиг Карлович Делла-Вос, став головою Контрольної і Казенної палат. 14-річну Ольгу батьки відвели до студії художника Шрейдера, що прибув у Харків з Парижа. Він був пейзажистом. Ольга швидко звернула на себе увагу здібностями. І Шрейдер, за переказами, залишав Ольгу головувати в студії в часи своєї відсутності. По закінченню студії, Шрейдер дав Ользі рекомендації для вступу у Петербурзьку академію мистецтв.

Чергові іспити в Академії розпочалися у 1895 р. На них прибуло більш ніж 100 претендентів, серед яких було і 25 жінок. По закінченню завдання до претендентів завітав Рєпін Ілля Юхимович, тоді вже ректор Академії. Оглянувши етюди, він привітав роботу провінціалки з іноземним прізвищем Дела-Вос. З 25 жінок після іспитів до Академії прийняли тільки Ольгу. Її перші вчителі там — Творожников, Лєбєдєв, Савинський. Але Рєпін невдовзі забрав Ольгу у свій клас.

Її дебют як художниці пов'язують з виставкою Товариства заохочення мистецтв у 1897 р., куди Ольга віддала ексізи до власної картини "Жанна д'Арк".

Худ. І. Ю. Рєпін. Портрет Д. М. Кардовського, 1897 р.

У 1900 р. Ольга закінчила Академію. Того ж року з нею узяв шлюб художник Кардовський Дмитро Миколайович (1866—1943), більше відомий як художник книги та викладач Академії мистецтв. У 1900 р. молоде подружжя їде за кордон, де перебувало протягом двох років. Вони продовжили вивчення мистецтва та вдосконалення майстерності у місті Мюнхен. У 1902 р. вони були вже в Петербурзі.

Приблизно з цього року художниця бере участь у пересувних виставках, що відвідали провінційні міста Російської імперії, серед них — Вологда, Архангельськ, Харків. Картини художниці брали до виставок і за кордоном у містах Відень, Мюнхен, Рим, Париж.

У 1912 р.художниця ненадовго приїздила до Швейцарії. У 1908 −1917 рр. вона керувала власною школою-студією малювання та живопису в Царському Селі, не пориваючи з власною творчістю.

У 1917 р. Ольга Дела-Вос-Кардовська стала кандидатом на присудження звання академіка. Доба відрізнялася значним чоловічим шовінізмом і обрання академіком жінок викликало спротив, хоча серед кандидатів були також:

• Серебрякова Зінаїда Євгенівна
• Остоумова-Лєбєдєва Анна Петрівна, таланти яких заперечувати було ганебно і важко. Звання академіка Дела-Вос-Кардовська таки отримала.

Дела-Вос-Кардовська не емігрувала з розбурханої трагічними політичними подіями 1917-1918 рр. країни, де розпочали криваву громадянську війну. Аби врятуватися, вона перебралася з голодного та небезпечного для життя Петербурга-Петрограда в глибоку російську провінцію і оселилася в містечку Переславль. Їй було вже за 40, вона важко пристосовувалась до нових і небачених реалій. Тому її діяльність цього періоду цілком у старому руслі — Ольга відкрила в Переславлі безкоштовну школу-студію, збирала експонати для місцевого краєзнавчого музею, заснуванню та відкриттю якого сама діяльно сприяла.

У 1924 р. її обрали професором Академії мистецтв.

У 1938 р. комітет у справах мистецтв дав дозвіл на ювілейні урочистості родини Кардовських. У Москві відбулася їх ювілейна виставка, хоча 1937-1938 рр. запам'яталися небаченою хвилею сталінських арештів та розстрілів в СРСР.

Кардовський помер у 1943.

Ольга Дела-Вос-Кардовська пішла з життя у 1952 р.