Кардовський Дмитро Миколайович

Дмитро́ Микола́йович Кардо́вський (рос. Дмитрий Николаевич Кардовский; * 24 серпня (5 вересня) 1866, село Осурово, нині в складі міста Переславль-Залєський Ярославської області Росії — † 9 лютого 1943, Переславль-Залєський) — російський художник, педагог. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1929).

Кардовський Дмитро Миколайович
Кардовский Дмитрий Михайлович
Худ. І.Ю. Рєпин. «Портрет Дмитра Кардовського», 1897 р.
При народженні Кардовский Дмитрий Михайлович
Народження 5 вересня 1866(1866-09-05)
село Осурово, Переславль-Залєський, Ярославська область
Смерть 9 серпня 1943(1943-08-09) (76 років)
  Переславль-Залєський, Ярославська область
Країна  СРСР
Жанр книжкова ілюстрація
Навчання юридичний факультет Московського університетуd (1891), Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1902) і Петербурзька академія мистецтв
Діяльність художник, графік, друкар, педагог
Напрямок реалізм
Роки творчості 1886—1942
Відомі учні Жудіна Ольга Дмитрівна, Крамаренко Лев Юрійович, Шилінговський Павло Олександрович, Яніс Тільбергс, Басов Яків Олекандрович, Шмаринов Дементій Олексійович, Тищенко Пантелеймон Лаврентійович, Наумов Павло Семенович і Кокель Олексій Опанасович
Працівник Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв
У шлюбі з Дела-Вос-Кардовська Ольга Людвігівна
Нагороди

 Кардовський Дмитро Миколайович у Вікісховищі

Життєпис

Походив з дворянської родини. Навчався у Володимирській гімназії. По закінченні гімназії влаштувався у Московський університет, де закінчив юридичний факультет. Мав хист до мистецтва, що було престижним у дворянському середовищі. Водночас із навчанням в університеті відвідував Класи красних мистецтв Анатолія Гунста у період 1886-1891 рр.

Після навчання у Москві перебрався у Петербург, де влаштувався у Імператорську академію мистецтв, де навчався у класі Іллі Рєпіна та П.Чистякова.

Статки і стан дворянина дозволили йому виїхати за кордон і продовжити художню освіту у майстерні Ашбе у місті Мюнхен. Художнє становлення Кардовського розтяглося і ще 1901 року він знову став учнем у майстерні Рєпіна. Лише у віці 35 років він таки отримав звання художника.

Викладач

Кардовський затримався у петербурзі і працював у художній академії. Офіційно з 1903 року він рахувався викладачем у Петербурзькій академії і помічником Іллі Рєпіна в його майстерні. 1907 року він як дворянин отримав посаду професора. Кардовський був серед засновників «Нового товариства художників», що проіснувало до 1917 року.

За часів СРСР

Відомо, що 1919 року він перебрався на житло у власний маєток неподалік міста Переяслав-Залеський. Став членом Переяслав-Залеського науково-просвітницького товариства. 1920 року перебрався у Москву, де знову став викладачем у ВХУТЕМАСі — ВХУТЕИНі, де працював до 1930 року. Напередодні (1929 року) отримав від більшовицького уряду звання заслуженого діяча мистецтв РРФСР.

Два роки (1933—1934) був викладачем у Всеросійській (Ленінградській) академії мистецтв. Два останні роки життя мешкав у власному будинку у місті Переяслав-Залеський.

Власна родина

Був одружений. Дружина Ольга Дела-вос-Кардовська, художниця, учениця Іллі Рєпіна, походила з України. Донька Катерина була дружиною академіка медицини П. Н. Веселкіна.

Учні Кардовського

Учитель низки радянських художників (серед них Ольга Жудіна, Лев Крамаренко, Шилінговський Павло Олександрович, Яніс Робертс Тільбергс).

Обрані твори (галерея)

Джерела

  • Подобедова О. Дмитрий Николаевич Кардовский. — М., 1957.

Посилання

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.