Дема Леонід Васильович
Леонід Васильович Дема (18 червня 1916 — 17 грудня 2004) — радянський військовий льотчик. Учасник Другої світової війни. Герой Радянського Союзу. Майор.
Дема Леонід Васильович | |
---|---|
Народження |
18 червня 1916 Михайловка, Красноярська сільська рада, Стерлітамацький район |
Смерть |
17 грудня 2004 (88 років) Магнітогорськ, Челябінська область, Росія |
Поховання | Q29907227? |
Країна |
Російська імперія СРСР Росія |
Партія | КПРС |
Звання | майор |
Війни / битви | німецько-радянська війна[1] |
Нагороди |
Біографія
Народився в 1916 році в с. Михайловка Стерлітамацького району Башкирської АРСР. Росіянин[2][3].
Закінчив школу ФЗУ міста Магнітогорська (після ПУ № 39, пізніше Професійне училище № 97). Працював на комбінаті слюсарем-електриком паросилового цеху. Одночасно закінчив Магнітогорський аероклуб, а в 1934 році Казанську школу льотчиків-інструкторів. До початку війни працював інструктором у Челябінському аероклубі.
В армії — з липня 1941 року. Член КПРС з 1942 року. Капітан, помічник командира повітряно-стрілецької служби 112-го гвардійського винищувального авіаполку 10-ї гвардійської винищувальної авіадивізії 10-го винищувального авіакорпусу.
У жовтні 1941 року Л.В. Дема воював на Західному фронті. Його призначили командиром нічного бомбардувальника В-2. На цьому літаку він зробив 95 бойових вильотів. Доставляв продовольство і боєприпаси групі генерала П.А. Бєлова, яка здійснювала рейд по тилах фашистських військ. Вивіз 38 поранених бійців і командирів. Вилітав на бомбардування ворожих військ і бойової техніки.
До 1 липня 1944 року здійснив 273 бойових вильоти, у 38 повітряних боях збив особисто 17 літаків супротивника і 5 — у групі.
Після війни працював диспетчером в Магнітогорському аеропорту, командиром Халактирського авіазагону (місто Петропавловськ-Камчатський).
Помер у 2004 році. Похований на Правобережному кладовищі.
Нагороди
- Звання Героя Радянського Союзу (26.10.1944)[4];
- орден Леніна;
- орден Червоного Прапора (06.03.1943)[5];
- орден Червоного Прапора (26.06.1944)[6]
- орден Вітчизняної війни I ступеня (05.06.1943)[7];
- орден Вітчизняної війни II ступеня (06.04.1985)[8];
- орден Червоної Зірки (11.04.1942)[9].
Пам'ять
- У рік святкування 55-річчя Перемоги Магнітогорському дому оборони присвоєно ім'я Героя Радянського Союзу Деми Л.В. і встановлена меморіальна дошка.
- 5 листопада 2005 року глава міста Є. Карпов і заст. голови ради директорів ВАТ «ММК» А. Морозов вручили вдові Героя Вірі Дмитрівні Демі вищу громадську нагороду РФ — пам'ятну медаль і енциклопедію «Кращі люди Росії».
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Выпускники и работники учреждений начального профессионального образования Челябинской области — Герои Советского Союза \\ ГУ ПО адм. Челяб. обл., ЧелИПРО; сост.: Н. И. Голендухин, Ф. М. Крылов, Е. М. Донских — Челябинск, 1998. — 31 с.
Посилання
- Булатов Р. Р., Пинстон А. Н. Дема, Леонід Васильович // Башкирська енциклопедія. — Уфа: ГАУН «Башкирська енциклопедія», 2015-2018. — ISBN 978-5-88185-306-8.
- Дема, Леонід Васильович. На сайті «Герої країни».
Примітки
- Башкирская энциклопедия — Башкирская энциклопедия, 2005. — 4344 с. — ISBN 978-5-88185-053-1
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь, 1987.
- Наградной лист: фонд 33, опись 793756, единица хранения 13.
- Подвиг Народа (рос.)
- Подвиг Народа (рос.)
- Подвиг Народа (рос.)
- Подвиг Народа (рос.)
- Подвиг Народа (рос.)
- Подвиг Народа (рос.)