Стерлітамацький район

1781 року Оренбурзька губернія за наказом Катерини II «Про заснування Уфимського намісництва і двох областей — Уфимської і Оренбурзької, й про поділ їх на повіти» була перейменована в Уфимське намісництво, яке поділялося на Уфимську й Оренбурзьку області. До Уфімської області увійшло 8 повітів, у тому числі Стерлітамацький. В наказі пояснювалося, що «передмістя і селища, за ім'ям яких названі повіти, перейменувати повітовими містами». Таким чином, 23 грудня 1781 року Стерлітамацька солевізна пристань стала повітовим містом. 1796 року за наказом Павла I Уфимське намісництво було перейменовано назад в Оренбурзьку губернію. Стерлітамак стає повітовим містом Оренбурзької губернії.

20 березня 1919 року при утворенні Башкирської АРСР в неї увійшла і частина Стерлітамацького повіту. Подальшими постановами президії ВЦВК від 22 серпня 1920 року Стерлітамак включається до складу БАРСР, а також приєднуються ті, які залишилися не включеними 16 волостей колишнього Стерлітамацького повіту. Пізніше постановою президії ВЦВК 14 червня 1922 року колишня Уфимська губернія скасовується і приєднується до БАРСР. З цього дня територія республіки оформлюється і адміністративно ділиться на 8 кантонів, усередині яких існував волосний поділ. До 1930 року територія Стерлітамацького району входила до складу Стерлітамацького кантону, який складався з 17 волостей і міста Стерлітамака. На підставі постанови президії ВЦВК від 20 серпня 1930 року в Башкирській АРСР було утворено 48 районів, у тому числі і Стерлітамацький. У нову адміністративно-територіальну одиницю увійшли населені пункти Ашкадарської, Услинської, деякі населені пункти Уршакмінської волостей.

На 1 січня 1930 року район мав площу території 2 303 км², 1 міську і 26 сільських рад із загальною чисельністю населення 95 952 особи, з яких в сільській місцевості мешкало 69 068 осіб. Тоді ж почалася масова колективізація селянських господарств. Утворилися колгоспи «Байрак», «Кизил маяк», «Чулпан», «Чунгур» та інші. Колективізації піддалися 80 % бідняцьких господарств, з'явилася перша МТС. 1932 року був створений Стерлітамацький зернорадгосп, який спільно з МТС став опорною базою розвитку колгоспів у районі. В ті роки МТС мала 36 тракторів, 9 комбайнів і обслуговувала 19 колгоспів із загальною посівною площею в 33 010 га. 1933 року 13 847 селянських родин працювали в 108 колгоспах.

Важкі випробування принесла Друга світова війна. 60 тракторів ЧТЗ, 90 автомобілів, 5 000 коней поставив район фронту. 13,5 тис. осіб із Стерлітамацького району воювало на фронтах. За роки війни колгоспи і радгоспи району щорічно виконували державні плани м'ясопоставок, відправляли для Червоної Армії понад план тисячі пудів високоякісного м'яса, сотні пудів меду, масла, овочів й інших продуктів. План хлібоздачі виконувався на 110—119 %. Особливо вирізнився колектив Північного відділення Стерлітамацького зернорадгоспу, на ім'я якого прийшла вдячна телеграма Верховного головкомандувача.

У районі 56 шкіл, у тому числі 30 середніх, 27 дитячих садів, 3 установи додаткової освіти і дитячий будинок. У районі відкритий реабілітаційний центр для дітей і підлітків з обмеженими можливостями. Також діють дитяча школа мистецтв, 2 дитячі музичні школи, дитяча юнацька спортивна школа, станція юних техніків, центр дитячої естетичної творчості. Щороку влітку приймає дітей оздоровчий табір «Колос». Знання декількох мов завжди говорить про культуру і письменність людини, тому в районі ставиться завдання вдосконалення системи навчання рідними мовами. У районі сформована одна з найрозвиненіших систем навчання рідними мовами: — ведеться навчання 6 рідних мов. Функціонують 10 національних шкіл, 5 національних дитячих садків, у 19 російськомовних школах вивчають башкирську мову, в 8 школах — татарську, а також чуваську, українську і мордовську мови. На території району розташований Стерлітамацький сільськогосподарський технікум, де навчається 1 286 студентів у 6 відділеннях і професійне училище у селі Первомайському, у якому навчається 190 осіб. Адміністрація Стерлітамацького району і педагоги бачать головну мету для себе в тому, щоб зробити школу освітнім, культурним і виховним центром. Так, школа села Нове Барятіно визнана найкрасивішою школою Росії, а школа села Мебельний — нагороджена званням «Школа століття» (2000).

Охороні мешканців району служить районна поліклініка, 7 дільничних лікарень, одна амбулаторія і 52 фельдшерських пункти. Відкрили районну станцію швидкої допомоги. Працюють районна аптека і центр санепідемнагляду. У районі діє реабілітаційний центр для підлітків з обмеженими можливостями. За 2005 рік пройшло 13 заїздів, з них 3 республіканських. Лікувалося 367 дітей, у тому числі 266 з району, 101 з інших міст і районів республіки.

У районі функціонують 53 будинки культури і сільських клубів, кіномережа, 37 бібліотек з книжковим фондом 760 тисяч томів. У кожному СБК створені агітаційно-художні бригади, які регулярно виїжджають до працівників полів і ферм з концертними програмами безпосередньо на робочі місця: польові стани і ферми, на струму і в ремонтні майстерні. За останні роки значно покращувана матеріально-технічна база установ культури: проведені поточні ремонти у всіх СБК, придбані нові сценічні костюми, музичні інструменти і апаратура. Колективи художньої самодіяльності є постійними учасниками різних фестивалів, конкурсів, що проводяться в республіці, стають їх лауреатами. 8 колективів мають звання «народний», два — «зразковий». На базі клубних установ активізована робота по розвитку художньої самодіяльної творчості, відродженню найкращих національних традицій, проведенню самих різних змагань і конкурсів. Традиційним стало свято «Бабусина скринька». До дітей, та й дорослих, в розважально-ігровій наочній формі доносять життєві цінності людей старшого покоління різних національностей, різних культур. Проводяться щорічні конкурси юних виконавців військово-патріотичної пісні. У останньому, наприклад, взяли участь учні 22 шкіл при взаємодії з сільськими будинками культури (села Золотоношка, Покровка, Рощинське, Верхні Усли, Талалаєвка, Рязановка, Ніколаєвка) і установами додаткової освіти по розвитку творчих здібностей дітей (села Тюрюшля, Васильєвка, Отрадовка, Новофедоровське, Рощинське).

Пам'ятають на стерлітамацькій землі учасника башкирських повстань 1730-их років Аюсу. Військову мужність повною мірою продемонстрував в ході війни 1812 року Кахим Мурдашов (1778–1814), про якого народ склав пісню «Кахим-турівши» і передає з покоління в покоління історію і славу хороброго сина рідного краю. Стерлітамацькая земля дала республіці, всій країні і світу таких видних письменників, як І. Є. Філоненко, Р. В. Паль, І. Н. Насирі, М. К. Агліуллін, Данилов-Чалдун Максим Миколайович, вчених Л. А. Алексєєв, А. Г. Вахітов, А. І. Каяшев, М. Б. Мусакаєв, Р. З. Янгузін, діячів культури і військовоначальників Ю. Я. Насиров, А. В. Смакова, Іван Герасимов, Б. С. Зулькарнаєв, А. В. Моїсеєнко, І. І. Щербіна. А також: Ішмуратов Мінніраїс Мінігалійович, Біккінін Тімірхан Сабітович, Самородов Володимир Миколайович, Азнаєв Вельмир Хайбрахманович, Шагієв Хайдар Хзирович, Багаутдінов Раїс Губайдуллович, Машкін Федір Михайлович, Хісматуллін Гаріф'ян Рахім'янович, Мусакаєв Мідхат Біктимірович, Абдрафіков Анвар Равілович, Амеров Фаніс Садикович.

В селі Ново-Іванівка народився Трошин Олексій Васильович — Герой Радянського Союзу.

Населення району становить 43337 осіб (2019[1], 40325 у 2010[2], 37699 у 2002[3]).

На 1 січня 2006 року населення району становило 37 917 осіб. Трудові ресурси району — 17 150 осіб. Чисельність економічно активного населення становить 13,3 тисяч осіб. В основних галузях економіки зайнято: у сільському господарстві — 6 164 осіб, у промисловості — 980 осіб, у будівництві — 329 осіб, освіті — 2 092 осіб, охороні здоров'я — 690 осіб, культурі — 343 осіб, торгівлі і громадському харчуванні — 754 осіб, підприємництві — 900 осіб. У порівнянні з 2004 роком на 288 збільшилося число шлюбів, 2005 року зареєстровано 835 шлюбів. Число розлучень 2005 року збільшилося на 31 і становить 117. 2005 року в районі народилося 358 дітей, померло 550 осіб. Число офіційно зареєстрованих безробітних станом на 1 січня 2006 року становить 150 осіб, рівень безробіття — 1,08 %.

Тут мешкають представники різних національностей. Переважають росіяни (34,2 %), живуть також башкири (21,6 %), татари (21,6 %), чуваші (13,8 %), українці (3,7 %) та мордва (2,6 %).

На території району 20 сільських поселень, які називаються сільськими радами: