Дем'янська операція (1942)

В результаті битви війська Північно-Західного фронту оточили і завдали серйозних втрат німецькому угрупованню в районі Дем'янська. 25 лютого, наступаючи в умовах лісисто-болотистої місцевості при глибокому сніжному покрові радянські війська завершили в районі західніше Дем'янська оточення 6 дивізій 16-ї польової армії (12-та, 32-га та 123-тя піхотні дивізії X-го армійського корпусу, й 30-та, 290-та піхотні, а також моторизована дивізія СС «Тотенкопф» II-го армійського корпусу. Загалом в оточенні опинилися близько 95 тис. чоловік противника.

Бої з ліквідації оточених військ набули запеклого і затяжного характеру через нестачу сил у радянського командування. Радянські війська прагнули стиснути кільце оточення і знищити війська, що знаходилися в ньому. З цією метою провадилися безперервні атаки, кидаючи в бій все нові сили. Оточені німецькі частини не здавалися і наполегливо оборонялися в Дем'янському мішку. Протягом кількох місяців німецька авіація постачала оточене угруповання, мінімальні добові потреби якої в продовольстві, боєприпасах та пальному становили приблизно 200 тонн. Німецькі літаки здійснили в загальній складності 14445 вильотів.

З метою звільнити війська, що потрапили в оточення, була сформована спеціальна ударна група дивізій під командуванням генерал-лейтенанта Вальтера фон Зейдліц-Курцбаха, яка 21 березня почала наступ з району на південний захід від Старої Русси. За кілька тижнів запеклих боїв німецьким військам вдалося пробитися через ряд радянських оборонних ліній до західного краю мішка і 23 квітня 1942 прорвати фронт оточення та утворити т. зв. «рамушевський коридор» (за назвою села Рамушево) шириною 6-8 км, який проіснував весь 1942 рік. Подальші спроби радянських військ ліквідувати Дем'янське угруповання успіху не принесли.

5 травня німецьким військам вдалося деблокувати своє угруповання, яке протягом декількох місяців продовжувала утримувати свої позиції. Незважаючи на вузькість рамушевского коридору, значну протяжність лінії фронту усередині Дем'янського виступу, а це близько 150 км, і високий ризик повторного оточення, німецьке командування вперто утримувало район Дем'янська. В основному це було пов'язано з можливістю використовувати дем'янський і ржевсько-вяземський виступи, щоб загрожувати глибоким охопленням з півночі і півдня району дислокації радянських військ між озером Селігер і Великими Луками.

Протягом травня радянські війська ще раз спробували ліквідувати Дем'янський виступ. Ставка передала фронту зі свого резерву 5 стрілецьких дивізій, 8 стрілецьких і 2 танкові бригади. Однак, незважаючи на наявність достатніх сил і засобів, наступ Північно-Західного фронту закінчився безрезультатно. Німецьке командування, розгадав замисел операції, перекинуло в район рамушевского коридору значні підкріплення з інших ділянок Дем'янського виступу, залишивши всередині його всього близько п'яти дивізій, привернуло частину з'єднань 18-ї армії і посилило оборону коридору.

У наслідок спроби активних наступальних дій Північно-Західного фронту в районі Дем'янська було скуто великі сили 16-ї німецької армії і неочікувано завдано серйозних втрат багатьом її з'єднанням. Загинула значна частина особового складу дивізія «Тотенкопф», яка за час операції проявила винятковий героїзм і значною мірою прислужилася перемозі Вермахту в операції. Командир дивізії Теодор Ейке у квітні отримав Лицарський хрест Залізного Хреста з Дубовим листям.

Дії радянських військ під Ленінградом і в районі Дем'янська навесні 1942 року позбавили німецьке командування можливості перекидати сили групи армій «Північ» з цих районів на південь. Однак, Дем'янська операція як одна із перших спроб радянського командування перехопити ініціативу у війні зазнала невдачі і не мала суттєвих наслідків для подальшого перебігу дій. Катастрофічні втрати радянської сторони (приблизно 4,5:1) — це наслідок бездарного керівництва радянського командування і слабкості радянської армії на цьому періоді війни, а також нестачі озброєння. Втрати було зазнане унаслідок охоплення ворога через глибокий сніг і болота, операція охоплення не була стрімкою і організованою, війська зазнавали втрат на марші, погано налагоджена артпідтримка. Операція мала більш моральне значення, показавши спроможність Ставки Верховного Головнокомандування проводити контратаки на широкому відтинку фронту.

• Дем'янський щит
• Прикордонні битви (1941)
• Брянська операція (1941)
• Тульська операція
• Уманський мішок
• Ленінградська оборонна операція

• История второй мировой войны 1939 — 1945. Т.4.-М.,1975. (рос.)
• Лубченков Ю., «100 великих сражений Второй Мировой», Вече, 2005

• На Северо-Западном фронте/Сост. Ф. Н. Утенков, под ред. П. А. Жилина. — М.: Наука, 1969. — 896 с.
• Беккер К. Военные дневники люфтваффе. Хроника боевых действий германских ВВС во Второй мировой войне 1939—1945 годов / Пер. А. Цыпленковой. — М.: Центрполиграф, 2005. — 544 с. — (За линией фронта. Мемуары). — ISBN 5-9524-1174-6
• Манштейн Э. Утерянные победы/Сост. С. Переслегин, Р. Исмаилов. — М.: АСТ, 1999. — 896 с.
• Куровски Ф. Demjansk: der Kessel im Eis : 14 Monate Abwehrkampf im Nordabschnitt der Ostfront. — Podzun-Pallas, 2001. — 200 с. — ISBN 3-7909-0718-9
• Васильченко А. В. Демянский котёл. Упущенная победа Красной армии. — М.: Яуза-Пресс, 2008. — 344 с. — (Солдат Третьего Рейха). — ISBN 978-5-903339-81-5
• Гланц Д. Призраки Демянска. Советские воздушно-десантные операции против Демянского мішка немцев (6 марта — 8 апреля 1942 года). — М., 1998.
• Исаев А. В. Краткий курс истории ВОВ. Наступление маршала Шапошникова. — М.: Эксмо, 2005. — 384 с. — ISBN 5-699-10769-Х
• Шефов Н. А. Битвы России. — М.: АСТ, 2002. — 704 с. — ISBN 5-17-010649-1

• ВОВ — Демянская операция (1942)
• Демянская операция (07.01.42-20.05.42)
• 1 МВДБр в Демянской операции 1942 года
• Демянская операция 1942 года.
• Демянская операция 1942
• Демянская операция, 1942—1943 годы
• Демянская наступательная операция (7 января — 20 мая 1942)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Окружение немецких войск под Демянском