Селігер

Селіге́р (рос. Селигер, дав.-рус. Серегѣръ) — озеро в Росії, на Валдайській височині (у сточищі Волги); 212 км², глибина до 24 м.

Селігер
Селігер
57°13′ пн. ш. 33°00′ сх. д.
Розташування
Країна  Росія
Регіон Тверська область
Новгородська область
Геологічні дані
Тип protected area of Russiad і group of lakesd
Розміри
Площа поверхні 260 км²
Висота 205  м
Глибина макс. 24  м
Розмір 66 x 37 км
Довжина 100 км
Ширина 37 км
Берегова лінія 528 км
Вода
Басейн
↑ Водний басейн басейн Волгиd
Вливаються Крапівенка, Сорога і Серемуха
Витікають Селіжаровка
Площа басейну 2 275 км²
Країни басейну Росія
Інше
Острови 160
Geonames 497809
Код ДВР Росії 08010100411110000000381
Селігер (Росія)
 Селігер у Вікісховищі

Географія і гідрографія

Площа озера 260 км², близько 38 км² її припадає на острови (їх на Селігері понад 160). Найбільший — Хачин, другий за розміром — Городомля. Площа всього басейну — 2275 км².

Селігер приймає 110 приток (найбільші — річки Крапівенка, Сорога і Серемуха), а з нього витікає лише одна річка Селіжаровка. Озеро, що розташоване на висоті 205 метрів над рівнем моря, має льодовикове походження. Цим пояснюється його своєрідна форма — це не озеро в звичному понятті, а швидше ланцюжок озер, що протягнулися з півночі на південь на 100 км і пов'язаних між собою короткими вузькими протоками. Ці окремі частини озера називаються «плесами» (рос. плёсы).

На Селігері налічується 24 плеса, найбільші — Полновське, Осташковське, Кравотинське, Селіжаровське, Троїцьке, Сосницьке, Нижньокотицьке і Березовське. Окремі частини озера носять самостійні назви: озера Вясцо, Величко, Серемо, Глибоке, Довге, Святе, Сватиця тощо.

Вода в Селігері дуже прозора, прозорість досягає 5 метрів.

На березі південної частини озера Селігер розташовано місто Осташков — районний центр Осташковського району.

Історія

Перші згадки про Селігер зустрічаються в руських літописах 12-13 століть. В ті часи озеро, що називалося частіше Серегір, входило до складу жвавих новгородських шляхів. Ці пересування по Селігеру перш за все і відображені в літописах. Так, в 1199 році, по дорозі з міста Новгород у Владимир на Селігері помер новгородський архієпископ Меркурій. Під 1216 роком збереглася звістка, що новгородці «ходили Серегером на верх рѣки Волга».

Назва

Озеро Селігер у формі Серегѣръ з'являється руських літописах в XII—XIII століттях[1].

Гідронім має, скоріше за все, прибалтійсько-фінське походження, але його етимологічне значення залишається спірним. О. Л. Погодін, а також О. І. Попов пов'язували назву з фін. Selkäjärvi («високо розташоване озеро»). Я. Каліма і М. Фасмер виводять гідронім від фін. Särkijärvi («плотвяне озеро»)[2][3]. При цьому обидві версії взаємовиключні і мають певні фонетичні труднощі. Проблема етимології озера Селігер залишається дискусійною ще внаслідок наявності як прибалтійсько-фінської, так і балтійської гідронімії в регіоні і складності їх розрізнення[4].

Культура
Монастир Нилова Пустинь
Комп'ютерна обробка фото 1910 року С. М. Прокудіна-Горського

На озері, на острові Столбний розташований монастир Нилова Пустинь, заснований на честь Нила Столбенського.

Флора і фауна

У Селігері мешкає близько 30 видів риб (промислове значення мають снеток, лящ, щука, судак, минь, ряпушка, в'язь), ведуться роботи з акліматизації вугра, пеляді, коропа.

В околицях Селігера збереглися такі ссавці, як лось, свиня дика, ведмідь бурий, вовк, лисиця руда, заєць, вивірка лісова, куниця лісова, бобер європейський, різноманітні кажани. Тут акліматизовано єнота уссурійського.

З птахів є чапля, журавель сірий, качка, мартин, рябчик, сорока, дятел.

Судноплавство

Селігер — судноплавне озеро. Пасажирські перевезення здійснюються суднами типів «Москва», «Москвич», МО та інших. В Осташкові є річковий вокзал, на багатьох островах є пристані.

Також на озері діють поромні переправи.

Туризм

Селігер — популярне місце автомобільного, водного, велосипедного туризму. Є численні бази відпочинку та ін.

Форум

У 2005—2014 роках на березі озера щорічно проводився молодіжний форум «Селігер». Організатором форуму з 2005 є пропутінський молодіжний рух «Наші». Починаючи з 2009 форум курувався спільно з Федеральним агентством у справах молоді («Росмолодь»)[5].

Див. також

Примітки
  1. Покажчик географічних назв та етнонімів (укр.). Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 23 липня 2017.
  2. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. Т. III. С. 595—596.
  3. Иванов В. Ф. Топонимический словарь Селигерского края Архівовано 25 серпня 2012 у Wayback Machine.
  4. Откупщиков Ю. В. Индоевропейский суффикс *-men-/*-mōn- в славянской топонимике // Откупщиков Ю. В. Из истории индоевропейского словообразования. СПб.: СПбГУ, 2005. С. 247.
  5. Британский совет отказался ехать на кремлевский слет. BBC. 27.05.2010

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.