Денисенко Лариса Володимирівна

Лариса Денисенко
Лариса Володимирівна Денисенко
Ім'я при народженні	Лариса Денисенко
Народилася	17 червня 1973 (48 років); Київ
Громадянство	Україна
Діяльність	прозаїк, телеведуча каналу 1+1, адвокат
Alma mater	Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка і Центрально-Європейський університет
Жанр	роман, повість
Премії	Коронація слова (гран-прі конкурсу-2002, «Забавки з плоті та крові»), Літературний Олімп (роман «Корпорація ідіотів», 2006), Найкраща українська книжка (Журнал «Корреспондент», «Танці в масках», 2007, «Сарабанда банди Сари», 2009)
	Сайт: larysa.com.ua
	Денисенко Лариса Володимирівна у Вікісховищі
	Висловлювання у Вікіцитатах

Лари́са Володи́мирівна Денисе́нко (нар. 17 червня 1973, Київ) — українська письменниця, адвокатка, правозахисниця, телеведуча, радіоведуча, член Українського ПЕН.

~~|Lib=~~

Життєпис

Народилася 17 червня в Києві. Має литовсько-грецьке походження з домішками угорської, польської, ромської та української крові. Українську опанувала в 23 роки, коли почала працювати в Міністерстві юстиції України.

Закінчила юридичний факультет Київського Національного університету, Центрально-Європейський Університет (Будапешт)[1], курс законопроектування при Міністерстві юстиції Нідерландів.

Живе в Києві. Перебуває в цивільному шлюбі. Виховує двох синів. Збирає равликів[1].

Юридична кар'єра

Веде адвокатську практику. Має ліцензію здійснювати практику в Торонто та Оттаві щодо справ, пов'язаних з біженцями та мігрантами.

Є однією із адвокатів, які представляють інтереси громадян в Європейському суді з прав людини (Страсбург)[1].

Працювала директоркою департаменту міжнародного права Міністерства юстиції України, радницею міністра юстиції, науковою консультанткою парламентських комітетів, очолювала національне відділення міжнародної антикорупційної організації Transparency International.

Літературна кар'єра

Літературну кар'єру розпочала перемогою в конкурсі Коронація слова (гран-прі конкурсу-2002, «Забавки з плоті та крові»)[1].

Книга «Танці в масках» посіла 1-е місце у рейтингу Найкраща українська книга в жанрі белетристика журналу Кореспондент за 2007 рік.

Авторка 10 книжок (станом на 2012)[1].

Суспільного розголосу набула книга про розмаїття людських стосунків в сучасній Україні Майя та її мами, презентацію котрої намагалися зірвати праворадикальні сили. Після інциденту автока виклала PDF-версію книжки у вільний доступ.

2019 року вийшла книжка «Я і КонституціЯ», співавторкою якої виступила Лариса Денисенко. Це книжка, яка пояснює Конституцію для дітей простою мовою та ілюстраціями[2].

Романи

Забавки з плоті та крові (2004, «Кальварія»)
Кавовий присмак кориці (2005, «Кальварія»)
Корпорація ідіотів (2006, «Нора-Друк»)
Танці в масках (2006, «Нора-Друк»)
24:33:42 (2007, «Нора-Друк»)
Помилкові переймання або життя за розкладом вбивць (2007, «Нора-Друк»)
Сарабанда банди Сари (2008, «Нора-Друк»)
Відлуння (2012, «Клуб Сімейного Дозвілля»)
Розрахунковий стан (2013, Юрінком Інтер)
Нова стара баба (2013, «Клуб Сімейного Дозвілля»)
Калейдоскоп часу (2013, «Клуб Сімейного Дозвілля»)

Дитяча література

Ліза та цюця П. (К.: Грані-Т, 2007, серія «Сучасна дитяча проза»)
Ліза та Цюця П. зустрічаються (К.: Грані-Т, 2008, серія «Сучасна дитяча проза»)
Лариса Денисенко про Анжеліну Ісідору Дункан, Максима Рильського, Ігора Стравінського, Астрід Ліндґрен, Джонні Хрістофера Деппа ІІ (К.: Грані-Т, 2008, серія «Життя видатних дітей»)
Правобукварик: Вчися граючись (2013, Право України)
Майя та її мами (2017, «Видавництво»)
Усміхаки. Все, що треба знати про собак (Видавництво Старого Лева, 2018)

Участь у збірках

Кіноромани: українські письменники про улюблені фільми (2006)
100 тисяч слів про любов, включаючи вигуки (2008, «Фоліо»)
Сновиди, 2010, «А-ба-ба-га-ла-ма-га»)
Щоденник. Літературно-мистецький проект" (2010, «Видавництво Європейського Університету»)
20 письменників сучасної України (2011, «Фоліо»)
13 різдвяних історій (2013, Видавництво Старого Лева)
Жити-пити: 40 градусів життя (2013, «Клуб Сімейного Дозвілля»)
Друзі незрадливі: твори-переможці конкурсу «Мі-мі-мі. Наші улюбленці» (2014, Видавництво Старого Лева)
Ода до радості (2014, «Клуб Сімейного Дозвілля»)
Волонтери: Мобілізація добра (2015, «Клуб Сімейного Дозвілля»)
Я like Україну! (2016, «Нора-Друк»)

Електронні версії книг

24:33:42
Кавовий присмак кориці^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Корпорація ідіотів^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Помилкові переймання або життя за розкладом вбивць^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Сарабанда банди Сари^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Танці в масках^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Телевізійна та радіо-кар'єра

Працює на Громадському радіо. В радіоефірі, під час інтерв'ю та на телебаченні послідовно вживає фемінітиви.

Авторка і ведуча культурологічної програми «Документ +» на телевізійних каналах «Студія 1+1» та «1+1 International»[1].

Цитати

...Останніх років два багато хто мене запрошує пристати до тієї чи іншої політичної сили. Мені, напевно, треба перерости цю огиду та негативний досвід і знову стати романтиком 90-х, яким, наприклад, був В’ячеслав Чорновіл. Скажу чесно, що в той час значно легше було бути романтиком. Зараз час значно цинічніший і прагматичніший [3].

Мені здається, що Україні тепер дуже бракує таких розумних романтиків. Вони зараз дуже потрібні політиці. Тому що без віри, без ідеалів, без мрії – нема чого робити. Дуже швидко можна перетворитися на цю неосовкову отару. Тільки поглянь: приходить хтось із молодих у політику і дуже швидко перетворюється на одного з них, у нього очі стають, як у Януковича. В нього нема погляду, це мертві очі. Зараз прийшли у політику люди з мертвими очима. А що можна сподіватися від зомбі? Не думаю, що чогось хорошого... [3].

Інтерв'ю

Примітки

15 розмов, свідком яких стала письменниця Лариса Денисенко // Країна, № 147, 15.11.2012
Лариса Денисенко: «Конституція – не для юристів, а для всіх людей». Видавництво Старого Лева. Процитовано 28 травня 2019.
Лариса Денисенко: «У політику прийшли люди з мертвими очима». Український Тиждень. 31 марта 2010. Архів оригіналу за 13 грудня 2011. Процитовано 15 травня 2010.

Джерела

Шкляр В. М. Денисенко Лариса Володимирівна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[Країна-1] 15 розмов, свідком яких стала письменниця Лариса Денисенко // Країна, № 147, 15.11.2012

[2] Лариса Денисенко: «Конституція – не для юристів, а для всіх людей». Видавництво Старого Лева. Процитовано 28 травня 2019.

[lyudi_51999-3] Лариса Денисенко: «У політику прийшли люди з мертвими очима». Український Тиждень. 31 марта 2010. Архів оригіналу за 13 грудня 2011. Процитовано 15 травня 2010.