Денисов Ігор Володимирович

Народився у Ленінграді. Вихованець футбольної школи «Турбобудівник» та СДЮШОР «Зміна». Першими тренерами Дениса були Максим Шаров та Василь Костровський.
З 2001 року виступає за санкт-петербурзький «Зеніт». У основному складі клубу дебютував у 2002 році в матчі проти ЦСКА. Вже з наступного року Денисов отримав постійну прописку в основі, лише час від часу беручи участь в деяких іграх дублюючого складу. Під керівництвом Діка Адвоката Ігор зміг розкритися по-справжньому, завоювавши разом з командою титули чемпіона Росії, володаря Суперкубка Росії, Кубка та Суперкубка УЄФА.
Відомий своїм непростим характером. Так, у вересні 2010 року під час відкритого тренування «Зеніта» Денисов ледь не влаштував бійку з начальником команди, своїм колишнім одноклубником Владиславом Радімовим. Це сталося під час тренувального матчу, коли Радімов, що судив гру, угледів порушення правил з боку Денисова. Після цього футболіст на очах журналістів та вболівальників нецензурно вилаявся на адресу Радімова. Головний тренер «Зеніту» Лучано Спаллетті відреагував наступним чином: «Денисов у жодному разі не повинен був обурюватися діями мого помічника. Є певні межі, через які не можна переступати»[1].
Після матчу із «Спартаком», що відбувся 27 жовтня 2010 року і у якому перемогу з рахунком 1:0 здобули москвичі, Денисов, за словами делегата матчу Валерія Бутенко, спровокував конфлікт, вдаривши м'ячем у бік тренерської лавки «Спартака», але потрапивши у телекамеру. Зі слів тренерів «Спартака» після цього Денисов наблизився до них і почав нецензурно ображати. Внаслідок цього поруч з полем виникла бійка за участю гравців і співробітників обох клубів[2]. Після матчу Денисов відмовився спілкуватися з делегатом матчу[3]. Коментатор каналу «НТВ-Плюс» Костянтин Генич, який перебував біля кромки поля, підтвердив, що винуватцем інциденту був Денисов, що образив тренерський штаб «Спартака». Генич додав, що Денисова буде важко перевиховати і його треба сприймати таким, яким він є[4]. 12 листопада 2010 року комітет з етики РФС дискваліфікував Денисова на 4 гри з формулюванням „за агресивну і образливу поведінку, виражену у приниженні гідності представників «Спартака» і його головного тренера Валерія Карпіна, і провокацію подальшого конфлікту між представниками команд“. При цьому головний тренер «Спартака» Валерій Карпін також був дискваліфікований на 2 гри, а фізіотерапевт «Спартака», що вдарив тренера «Зеніта» Ігоря Сімутенкова — на півроку[5]. Голова комітету з етики Алу Алханов пояснив триваліший, порівняно з Карпіним, термін дискваліфікації Денисова тим, що конфлікт стався саме в «результаті бездумних і невиправданих вчинків Денисова»[6]. Сам Денисов на засіданні комітету з етики був відсутній, хоча його запросили[7].
Однак окрім скандальних вчинків Ігор Денисов перш за все відзначається зрілою та надійною грою. На думку півзахисника «Зеніта» Романа Широкова, саме Денисова можна назвати найкращим опорним півзахисником Росії[8].

Починаючи з осіні 2003 викликався до лав молодіжної збірної Росії. Дебютував у її складі 5 вересня 2003 року у матчі з Ірландією (0:2). Певний час був капітаном молодіжної команди.
Міг вирушити на Євро-2008, але через різні причини відмовився їхати до збірної. Вирішення конфлікту було знайдене лише після чемпіонату Європи. Ігор Денисов зустрівся з Гусом Гіддінком в Москві, де вони узгодили певні розбіжності у поглядах і футболіст висловив готовність узяти участь у наступних матчах збірної. Вперше футболку національної команди Росії Денисов вдягнув 11 жовтня 2008 року у поєдинку зі збірною Німеччини (1:2).
У відбірковому циклі до чемпіонату світу 2010 року взяв участь у 9 з 10 проведених командою матчів, однак пробитися до фінальної стадії турніру збірна Росії не змогла. Був основним гравцем і у відбірному турнірі до Євро-2012.