Ден Гемьюс

Ден Гемьюс (англ. Dan Hamhuis, нар. 13 грудня 1982, Смітерс) — канадський хокеїст, захисник.

Ден Гемьюс
Народився 13 грудня 1982(1982-12-13) (39 років)
Смітерс, Канада
Зріст 185 см
Вага 95 кг
Позиція захисник
Кидок лівий
Проф. клуби «Ванкувер Канакс»
«Даллас Старс»
«Нашвілл Предаторс»
Нац. збірна Канада
Драфт НХЛ 12-й загальний, 2001
«Нашвілл Предаторс»
Ігрова кар'єра 2002 — 2020
 Ден Гемьюс у Вікісховищі
Спортивні медалі
Представник  Канада
Хокей із шайбою
Олімпійські ігри
Золото 2014 Сочі
Чемпіонати світу
Золото 2007 Росія
Золото 2015 Чехія
Срібло 2008 Канада
Срібло 2009 Швейцарія
Молодіжні чемпіонати світу
Срібло 2002 Чехія
Бронза 2001 Росія

Олімпійський чемпіон.

Ігрова кар'єра
«Принс-Джордж Кугарс»

Хокейну кар'єру розпочав 1998 року в ЗХЛ виступами за «Принс-Джордж Кугарс».

2001 року був обраний на драфті НХЛ під 12-м загальним номером командою «Нашвілл Предаторс».[1][2]

В останньому сезоні за «Принс-Джордж Кугарс» Ден здобув два трофеї ліги Трофей Білла Гантера та Трофей чотирьох гравців «Бронкос». Це вперше гравець виграв обидві нагороди після Баррі Бека у 1977 році.[3][4][5] Також Гемьюс отримав приз найкращого захисника Канадської хокейної ліги, увійшов до команди всіх зірок ЗХЛ Захід та першої команди всіх зірок КХЛ, а його клуб «Принс-Джордж Кугарс» назвав найціннішим гравцем команди.

«Нашвілл Предаторс»

7 липня 2002 Гемьюс уклав контракт з «Нашвілл Предаторс» але сезон 2002–03 провів у складі фарм-клубу «Мілуокі Едміралс».

Влітку наступного сезону Ден потрапив до тренувального табору «хижаків» після чого був заявлений на сезон 2003–04. Свій перший гол за «Нашвілл» закинув 16 жовтня 2003 року в переможному матчі 4–1 проти «Сент-Луїс Блюз». 4 березня 2004 року захикник набрав п'ять очок за гру зробивши чотири результативні передачі та забивши один гол у матчі проти «Піттсбург Пінгвінс» 9–4.[6] Взимку брав участь у команді молодих зірок Західної конференції в переможному матчі 7–3.[7][8] Гемьюс допоміг вийти «хижакам» у плей-оф та заробив дві результативні передачі в серії проти «Детройт Ред Вінгз».

Під час локауту в НХЛ сезон відіграв за «Мілуокі Едміралс» (АХЛ).

21 вересня 2006, Ден та «хижаки» підписали чотирирічний контракт на суму $8 мільйонів доларів.[9]

Роль захисника зменшилась в наступні сезони через появу молодих гравців таких як Ші Вебер та Раєн Сутер.[10]

Під час сезону 2009–10 стало очевидним, що клуб не буде укладати нову угоду з гравцем. У червні 2010 він вів перемовини з командами «Філадельфія Флаєрс» та «Піттсбург Пінгвінс».

«Ванкувер Канакс»
Ден у формі «Ванкувер Канакс», 2012 рік.

1 липня 2010 року Гемьюс, як вільний агент та канадський клуб «Ванкувер Канакс» уклали шестирічний контракт на суму $27 мільйонів доларів.[11]

17 жовтня 2010 року в матчі проти «Кароліна Гаррікейнс» захисник отримав травму ноги[12] та вибув на вісім ігор.[13] 13 листопада відзначається першим голом у переможному матчі 5–3 над «Торонто Мейпл Ліфс».[14] 9 лютого 2011 під час гри проти «Анагайм Дакс» Ден зіткнувся з форвардом «качок» Раєном Гецлафом та отримав струсу мозку. Після відновлення в першому ж матчі відзначається дублем у переможній грі 4–3 проти «Фінікс Койотс».[15] «Канакс» без проблем вийшов в плей-оф Кубка Стенлі, де почергово здолав «Чикаго Блекгокс», «Нашвілл Предаторс» та «Сан-Хосе Шаркс» та поступився у фінальній серії «Бостон Брюїнс». Під час першої гри проти «Брюїнс» у Дена виявили спортивну грижу та потребував хірургічного втручання.

У другому сезоні за «Ванкувер Канакс» Ден набрав 37 очок (4+33) та набрав +29 очок за системою «плюс-мінус».[16] Також він посів 10-е місце серед претендентів на Пам'ятний трофей Джеймса Норріса.[17] У плей-оф «Канакс» поступився у чвертьфіналі конференції «Лос-Анджелес Кінгс».

У наступних двох сезонах він пропустив по два місяці через травми. 20 листопада 2014 зірвав пах під час гри проти «Анагайм Дакс».[18] 9 грудня 2015 у грі проти «Нью-Йорк Рейнджерс» після кидка суперників Дена Бойла отримав травму щелепи.[19]

«Даллас Старс»

1 липня 2016 року, Ден уклав дворічний контракт з «Даллас Старс» на суму $7.5 мільйонів доларів.[20]

Повернення до «Нашвілл Предаторс»

25 липня 2018 року, Гемьюс, як вільний агент уклав дворічний контракт з «хижаками» на суму $2.5 мільйонів доларів.[21]

13 серпня 2020 року Ден оголосив про завершення кар'єри гравця.[22]

На рівні збірних
Ден у складі національної збірної на чемпіонаті світу 2008.

Був гравцем молодіжної збірної Канади, у складі якої брав участь у 13 іграх та став срібним та бронзовим призером молодіжних чемпіонатів світу.

У складі національної збірної Канади дебютував на чемпіонаті світу 2006 року,[23] де канадці посіли четверте місце.[24]

На наступному чемпіонаті він приєднався на стадії плей-оф та склав пару Ші Веберу.[25] Разом із збірною здобув золоту медаль перегравши у фіналі 4–2 збірну Фінляндії.[26]

У 2008 році канадці поступились у фіналі росіянам 4–5. Наступного року ситуація повторилась, поразка від росіян у фіналі 1–2, Ден грав у парі з Ші Вебером.[27]

Гемьюс був серед 46-ти претендентів на Олімпійський турнір 2010 але не пройшов відбір.[28]

Через народження дитини відмовився виступати за збірну на чемпіонаті світу 2012 року.[29]

Оліміпйський чемпіон 2014 року.[30]

Чемпіон світу 2015 року. У фінальному матчі проти росіян 6–1, Ден відзначився результативною передачею.

Нагороди та досягнення

Статистика

Клубні виступи
Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
1998–99 «Принс-Джордж Кугарс» ЗХЛ 56 1 3 4 45 7 1 2 3 8
1999–00 «Принс-Джордж Кугарс» ЗХЛ 70 10 23 33 140 13 2 3 5 35
2000–01 «Принс-Джордж Кугарс» ЗХЛ 62 13 46 59 125 6 2 3 5 15
2001–02 «Принс-Джордж Кугарс» ЗХЛ 59 10 50 60 135 7 0 5 5 16
2002–03 «Мілуокі Едміралс» АХЛ 68 6 21 27 81 6 0 3 3 2
2003–04 «Нашвілл Предаторс» НХЛ 80 7 19 26 57 6 0 2 2 6
2004–05 «Мілуокі Едміралс» АХЛ 76 13 38 51 85 7 0 2 2 10
2005–06 «Нашвілл Предаторс» НХЛ 82 7 31 38 70 5 0 2 2 2
2006–07 «Нашвілл Предаторс» НХЛ 81 6 14 20 66 5 0 1 1 2
2007–08 «Нашвілл Предаторс» НХЛ 80 4 23 27 66 6 1 1 2 6
2008–09 «Нашвілл Предаторс» НХЛ 82 3 23 26 67 — — — — —
2009–10 «Нашвілл Предаторс» НХЛ 78 5 19 24 49 6 0 2 2 2
2010–11 «Ванкувер Канакс» НХЛ 64 6 17 23 34 19 1 5 6 6
2011–12 «Ванкувер Канакс» НХЛ 82 4 33 37 46 5 0 3 3 6
2012–13 «Ванкувер Канакс» НХЛ 47 4 20 24 12 4 1 1 2 8
2013–14 «Ванкувер Канакс» НХЛ 79 5 17 22 26 — — — — —
2014–15 «Ванкувер Канакс» НХЛ 59 1 22 23 44 6 0 1 1 16
2015–16 «Ванкувер Канакс» НХЛ 58 3 10 13 28 — — — — —
2016–17 «Даллас Старс» НХЛ 79 1 15 16 23 — — — — —
2017–18 «Даллас Старс» НХЛ 80 3 21 24 33 — — — — —
2018–19 «Нашвілл Предаторс» НХЛ 57 0 5 5 28 6 0 0 0 0
2019–20 «Нашвілл Предаторс» НХЛ 60 0 8 8 35
Усього в НХЛ 1,148 59 297 356 684 68 3 18 21 54

Збірна
Рік Команда Турнір Місце І Г П О ШХ
2001 Канада МЧС 7 0 1 1 8
2002 Канада МЧС 6 0 3 3 8
2006 Канада ЧС 4-е 9 1 4 5 10
2007 Канада ЧС 9 1 2 3 2
2008 Канада ЧС 9 1 1 2 8
2009 Канада ЧС 9 2 2 4 16
2013 Канада ЧС 5-е 3 0 1 1 2
2014 Канада ОІ 5 0 0 0 0
2015 Канада ЧС 10 0 6 6 8
Молодіжна збірна 13 0 4 4 16
Національна збірна 52 5 16 21 44

Примітки
  1. Predators take defenseman Hamhuis with 12th pick. USA Today. 23 червня 2001. Процитовано 14 липня 2010.
  2. NHL covets Kovalchuk, Spezza. Canadian Broadcasting Corporation. 24 квітня 2001. Процитовано 14 липня 2010.
  3. Dan Hamhuis. Зала слави хокею. Процитовано 22 липня 2010.
  4. Bill Hunter Memorial Trophy. Західна хокейна ліга. Архів оригіналу за January 9, 2010. Процитовано 22 липня 2010.
  5. Four Broncos Memorial Trophy. Західна хокейна ліга. Архів оригіналу за 13 лютого 2010. Процитовано 22 липня 2010.
  6. Hamhuis scores, notches four assists. ESPN. Associated Press. 4 березня 2004. Процитовано 27 липня 2010.
  7. YoungStars Lineups. Canadian Broadcasting Corporation. Процитовано 27 липня 2010.
  8. Dave Campbell (7 лютого 2004). West's YoungStars shine brighter. USA Today. Процитовано 27 липня 2010.
  9. Predators, D Hamhuis agree to four-year, $8M contract. ESPN. Associated Press. 21 вересня 2006. Процитовано 27 липня 2010.
  10. Mike Halford (8 липня 2010). Better Know a Newbie: Dan Hamhuis. The Province. Архів оригіналу за 12 липня 2010. Процитовано 13 липня 2010.
  11. Ben Kuzma (1 липня 2010). Hamhuis signs with Canucks: $4.5 million US annually for six years. The Province. Процитовано 4 липня 2010.
  12. Dhiren Mahiban (31 жовтня 2010). Canucks defence depleted by injuries. The Globe and Mail. Процитовано 18 листопада 2010.
  13. Canucks' Hamhuis ready to return from foot injury. The Sports Network. 9 листопада 2010. Процитовано 18 листопада 2010.
  14. Canucks 5, Maple Leafs 3. Національна хокейна ліга. Associated Press. 13 листопада 2010. Процитовано 18 листопада 2010.
  15. Ham-ming it up in the desert. The Vancouver Sun. 8 березня 2011. Процитовано 10 березня 2011. [недоступне посилання з 01.04.2012]
  16. 2011-2012 Regular Season Vancouver Canucks Plus/Minus Leaders. National Hockey League. Процитовано 1 липня 2012.
  17. Wyshynski, Greg (20 червня 2012). How Erik Karlsson won Norris Trophy, and other revealing NHL Awards vote totals. Yahoo!. Процитовано 1 липня 2012.
  18. Pap, Elliott (8 січня 2015). Dan Hamhuis nearing a return to Canucks lineup. Vancouver Sun. Процитовано 1 липня 2016.
  19. Canucks D-man Hamhuis injured by shot to face. nhl.com. 9 грудня 2015. Процитовано 1 липня 2016.
  20. Lewis, Scott (1 липня 2016). Stars land free agent defenceman Dan Hamhuis on 2-year deal. sportsnet.ca. Процитовано 1 липня 2016.
  21. Predators sign defenseman Dan Hamhuis to two-year contract. Нашвілл Предаторс. 25 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  22. Predators D Hamhuis announces retirement. The Sports Network. 13 серпня 2020. Процитовано 13 серпня 2020.
  23. Player Statistics By Team. Міжнародна федерація хокею із шайбою. Процитовано 13 липня 2010.
  24. Tournament Progress. Міжнародна федерація хокею із шайбою. Процитовано 13 липня 2010.
  25. Team Canada adds NHLers Hamhuis and Weber. Canadian Broadcasting Corporation. 22 квітня 2007. Процитовано 14 липня 2010.
  26. 2007 World Championship. Міжнародна федерація хокею із шайбою. Процитовано 13 липня 2010.
  27. Player Statistics By Team. Міжнародна федерація хокею із шайбою. Процитовано 13 липня 2010.[недоступне посилання з 01.09.2018]
  28. Canadian Press (2 липня 2009). A look at the 46 players invited to the Canadian Olympic team camp. Sporting News. Архів оригіналу за 4 липня 2009. Процитовано 27 липня 2010.
  29. McIntyre, Gordon (7 травня 2012). Canucks Mayday: A look at Dan Hamhuis. The Province (Vancouver). Процитовано 1 липня 2012.
  30. Archived copy. Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 7 січня 2014.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.