Дерев'янко Олексій Якимович

Життєпис

Народився 3 липня 1922 року в селі Лозуватка Катеринославської губернії (за іншими даними у селі Лука Полтавської губернії) в селянській родині.

Отримав середню освіту, після чого працював у колгоспі в Саратовської області. У 1942 році він був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону армію. Закінчив Київське артилерійське училище. З вересня 1942 року — на фронтах Німецько-радянської війни. Брав участь у боях на Сталінградському і Воронезькому фронтах. Брав участь у Сталінградській битві. До липня 1943 року гвардії молодший лейтенант Олексій Дерев'янко командував взводом протитанкових гармат 47-го гвардійського стрілецького полку 15-ї гвардійської стрілецької дивізії 7-ї гвардійської армії Воронезького фронту. Відзначився під час Курської битви.

10 липня 1943 року взвод Дерев'янко зайняв оборону на висоті 206,9 на схід від Білгорода і брав участь у відбитті атаки 15 німецьких танків. В бою взвод знищив кілька танків, проте через деякий час всі гармати, крім однієї, були виведені з ладу. Дерев'янко отримав поранення в ногу, але сам став до гармати і став вести вогонь, виконуючи функції всього розрахунку. Вогнем гармати він підбив чотири танки противника. В тому бою біля хутора Соловйова[1][2]. Дерев'янко загинув. Похований у братській могилі у селі Нікольське (Шебекінський район, Білгородської області)[3].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за мужність, відвагу і героїзм, проявлені в боротьбі з німецькими загарбниками", гвардії молодший лейтенант Олексій Дерев'янко посмертно був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу[4]. Також був нагороджений орденами Леніна та Червоної Зірки, медаллю «За оборону Сталінграда»[2].

Родина

Мати — Євдокія Сіловна Маковецька[5].

Анотаційна дошка у Харкові.

Пам'ять

  • Ім'я на Стели Героїв в Кривому Розі.
  • Ім'я О. Я. Дерев'янка присвоєно вулиці у Харкові; на початку вулиці на фасаді житлового будинку (проспект Науки, 92) встановлена анотаційна дошка[6].

Примітки

  1. Хутір не зберігся. Зараз це територія Шебекінського району
  2. Деревянко Алексей Акимович (рос.). Полтава историческая. Процитовано 12 вересня 2017.
  3. Деревянко Алексей Акимович, , ,  :: Донесение о потерях :: Память народа. pamyat-naroda.ru. Процитовано 27 вересня 2018.
  4. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 10 января 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 19 января (№ 3 (263)). — С. 1
  5. Донесение о безвозвратных потерях : Деревянко Алексей Акимович (рос.). Память народа. Процитовано 12 вересня 2017.
  6. Історія Харкова у пам'ятних дошках. mevorydoskikharkov.blogspot.com (рос.). Процитовано 27 вересня 2018.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.