Лозуватка (Криворізький район)
Лозува́тка — село в Україні, у Криворізькому районі Дніпропетровської області. Центр Лозуватської сільської ради. Населення — 7 585 мешканців[1].
| село Лозуватка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Дніпропетровська область | ||||
| Район/міськрада |  Криворізький район | ||||
| Рада | Лозуватська сільська рада | ||||
| Облікова картка | Лозуватка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1765 | ||||
| Населення | 7 560 | ||||
| Площа | 11,39 км² | ||||
| Густота населення | 590 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 53020 | ||||
| Телефонний код | +380 564 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°03′27″ пн. ш. 33°17′44″ сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
84 м | ||||
| Водойми | р. Інгулець | ||||
| Відстань до обласного центру |
157 км | ||||
| Відстань до районного центру |
28 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Грековата | ||||
| Відстань до залізничної станції |
10 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | с. Лозуватка, вул. Миру, 69 | ||||
| Сільський голова | Арєф'єв Віктор Якович | ||||
| Карта | |||||
  Лозуватка | |||||
 Лозуватка | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Географія
Село Лозуватка розташоване у південно-західній частині Дніпропетровської області на берегах річки Інгулець, у місці, де починається Карачунівське водосховище. Висота над рівнем моря — від 60 (в долині Інгульця) до 110 метрів.
Поруч проходять автомобільна дорога Н23 і залізниця, станція Грековата за 6 км.
Сусідні населені пункти: села Раєво-Олександрівка на півночі, Чкаловка на сході, Мар'янівка на півдні; селище Авангард Криворізької міськради на південному сході.
Історія
Дослідник краю 19 ст. архієпископ Феодосій Макаревський називає місцевість де зараз Лозуватка давнішньою старожитною запорозькою маєтністю. У 1765 році за розпорядженням Новоросійської губернської канцелярії переселенцями з Чернігівської губернії з-під Глухова тут було засновано слободу Лозуватка. Після ліквідації Запорізької Січі поселення переведене на становище державної слободи. 1788 року в Лозуватці було 83 двори з населенням 353 мешканці. Селяни займалися хліборобством, а також дрібними промислами. За користування державними землями вони сплачували подушні та оброчні податки, виконували рекрутську повинність.
1816 року Лозуватку переведено на становище військового поселення. Казенною слободою вона знову стала 1857 року.
За даними на 1859 рік у казеному селі Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії налічувалось 510 дворових господарств, у яких мешкало 3 436 осіб (1766 чоловічої статі та 1670 — жіночої), існувала православна Покровська церква, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].
Станом на 1886 рік в селі, центрі Лозуватської волості, проживало 3 938 жителів, 716 дворів, існували православна церква, школа, 3 лавки, відбувалось 3 ярмарки на рік та базари по неділях[3].
1854 року у Лозуватці відкрито першу школу, яку через відсутність постійного приміщення двічі закривали (1857 і 1866 роки), проте знову відкривали. 1873 року засноване земське училище.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 7477 осіб (3768 чоловічої статі та 3709 — жіночої), з яких 7344 — православної віри[4].
Лозуватка розташовувалась на вигідному для розвитку торгівлі місці — Криворізько-Єлисаветградському тракті. Завдяки цьому в селі було багато крамниць, де торгували сільськогосподарськими продуктами та виробами місцевих кустарів: гончарів, чинбарів, кравців та інших.
Станом на 1908 рік населення зросло до 8015 осіб (4038 чоловічої статі та 3977 — жіночої), 1686 дворових господарств[5].
У 1924 році, пробне видобуваня графітової руди здійнювалося трестом «Хімвугілля» по балці Суперечній, що у двох верстах від с. Лозуватка.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 6783 особи, з яких 3164 чоловіки та 3619 жінок.[6]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 6660 осіб.[7]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 93,43 % |
| російська | 5,87 % |
| вірменська | 0,19 % |
| молдовська | 0,09 % |
| білоруська | 0,07 % |
| інші | 0,35 % |
Підприємства
У Лозуватці працює птахофабрика, яку було утворено 1965 року. Належить до агроходингу «Авангард». Також діє декілька фермерських господарств.
Інфраструктура
- дві середні загальноосвітні школи;
- два дитячих садки;
- музична, образотворча школи;
- Криворізька районна бібліотека для дорослих та дитяча бібліотека;
- поштове відділення;
- відділення Ощадного банку;
- відділення «Нової пошти»
Пам'ятники
- Меморіальний комплекс воїнам Другої Світової війни (збудовано 1976 р. Ревуцькою В. І.)
- Пам'ятник жертвам Голодомору 1932—1933 років (збудовано в 2008 р.)
Меморіальний комплекс загиблим воїнам у Другій світовій війні
Братська могила загиблих воїнів у Другій світовій війні
Зв'язок
Послуги фіксовано телефонного зв'язку надає компанія Укртелеком. На території села встановлено три вежі зв'язку мобільних операторів: Київстар, Vodafone Україна та Lifecell. Найпоширенішим оператором є Київстар — ним користується близько 86 % відсотків селян.
Відомі люди
- Куль Євген Геннадійович (1989—2014), солдат Зброєних сил України, учасник російсько-української війни[9]
- Соколовський Денис Михайлович (1984—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, кіборг
- «Кузьма Скрябін» — український співак, письменник, телеведучий, продюсер, актор. Лідер гурту «Скрябін»; загинув у ДТП поблизу села.[10]
Примітки
- Лозуватська сіл/рада / Історична довідка. kriv-rn.dp.gov.ua. Процитовано 7 червня 2016.
- Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1261) (рос. дореф.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-61)
- Списокъ населенныхъ мѣстъ Верхнеднепровскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911 (рос. дореф.)
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Дніпропетровська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- Куль Євген Геннадійович
- З'явилися перші фото з місця загибелі Кузьми «Скрябіна»
Література
- Кацура Є.І., Кучма А.В. Лозува́тка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.321-332
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 321—330.
- Сайт Криворізької РДА
- Лозуватка. Історія села