Державний цільовий фонд

Державний цільовий фонд — форма перерозподілу та дієвого використання фінансових ресурсів, залучених державою для фінансування найважливіших суспільних потреб із визначених джерел, які мають вагомі цільові призначення.

Основні напрямки

Державні цільові фонди можуть утворюватися шляхом:

  • відокремлення із державного бюджету окремих видатків, що мають велике значення;
  • формуванням спеціальних фондів із самостійними джерелами доходів.

Джерелом державних цільових фондів завжди є національний дохід країни, а мобілізація коштів здійснюється через:

  • спеціальні збори (зокрема, обов'язкові);
  • добровільні внески та пожертвування;
  • позики;
  • кредити;
  • направлення коштів із бюджету.

Залежно від рівня, на якому утворюються фонди, вони можуть бути:

  • державними;
  • місцевими.

Залежно від напрямків використання, існують, зокрема, фонди:

  • економічні;
  • соціальні;
  • науково-дослідні;
  • страхові;
  • міждержавні.

Визначення в Україні

Цільовими фондами є фонди коштів, утворених як в рамках так і поза державним бюджетом і місцевими бюджетами та призначені для реалізації конституційних прав громадян на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, соціальне забезпечення у випадку безробіття, охорону здоров'я та медичну допомогу.[джерело?]

Усі цільові державні фонди діють на підставі відповідних законодавчих актів України.

Державні цільові фонди України

Примітки

Джерела

Посилання

Законодавчі акти

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.