Деспойна
Деспо́йна (іноді Деспіна, дав.-гр. Δεσποινα; перекладається як «господарка» або «цариця») — персонаж давньогрецької міфології, німфа, дочка Посейдона і Деметри.
| Деспойна Δεσποινα | |
|---|---|
.jpg.webp) | |
| Міфологія | давньогрецька |
| Божество в | давньогрецька релігія |
| Значення імені | «господарка / цариця» |
| Походження | німфа |
| Батько | Посейдон |
| Мати | Деметра |
| Брати/сестри | Арейон |
| Пов'язані персонажі | Онк, цар Аркадії |
Закоханий Посейдон переслідував Деметру, коли та, невтішна, розшукувала свою дочку Персефону, яку викрав Аїд. Втомлена і зневірена від безплідних пошуків Деметра найменше була схильна до любовних утіх. Вона перетворилася на кобилицю і сховалася в табуні коней, що належав аркадському царю Онку. Однак їй не вдалося обдурити Посейдона, який, перетворившись на жеребця, покрив її. Від цього обурливого союзу і народилися дочка, ім'я якої вважалася таємницею, і тому вони називали її Деспойною та божественний кінь Арейон, що вмів розмовляти. Згідно з деякими джерелами мала кінську голову. Її виховував титан Аніт. У стародавньому аркадському місті Лікосурі був храм Деспойни і їй поклонялися як богині.
За іншою версією, Деметра зійшлася з Посейдоном в образі богині помсти Еринії. Також Деспойною іноді називали Персефону.
Крім того Деспойна була епітетом деяких грецьких богинь — Афродіти, Гекати і, навіть, самої Деметри.
Джерела
- Павсаній, Ἑλλάδος περιήγησις (Опис Еллади), 5, 15, 4; 8, 37, 4-9; 8, 42, 1-3. (гр.)
- Любкер Ф. Реальный словарь классических древностей. М., 2001. В 3 т. Т.1. С.432 (рос.)
- А. П. Кондрашов. Кто есть кто в мифологии Древней Греции и Рима. 1738 героев и мифов. РИПОЛ классик. Москва. 2016. ISBN 978-5-386-09554-3 (рос.)