Деян Говедариця

Деян Говедариця (серб. Дејан Говедарица / Dejan Govedarica, нар. 2 жовтня 1969, Зренянин) — югославський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Деян Говедариця
Особисті дані
Народження 2 жовтня 1969(1969-10-02) (52 роки)
  Зренянин, СФРЮ
Зріст 191 см
Громадянство  Югославія →  Сербія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1989–1992 «Пролетер» 75 (16)
1992–1995 «Воєводина» 102 (23)
1995–1997 «Волендам» 37 (8)
1997–1998 «Лечче» 21 (1)
1998–2002 «Валвейк» 78 (7)
2002–2003 «Неймеген» 56 (2)
2004–2005 «Воєводина» 14 (1)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1994–2000 Югославія 29 (2)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2006–2007 Сербія (U-21)(асист.)
2011–2012 Сербія (U-19)
2014 Сербія (U-17)
2016– «Гуанчжоу Фулі»(асист.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Починав кар'єру в «Пролетері» з рідного Зренянина, з яким у першому ж сезоні 1989/90 вийшов у вищу югославську лігу. Двічі зайнявши п'яте місце в чемпіонаті, Деян перейшов у «Воєводину», з якою тричі ставав третім.

По ходу сезону 1995/96 Говедариця перейшов у нідерландський «Волендам», де двічі ледь уникнув вильоту з Ередивізі, а на самому початку сезону 1997/98 змінив клуб на італійський «Лечче». Однак і «вовки» закінчили той сезон провально, вилетівши з Серії A. Сам Деян був там гравцем заміни, зігравши у 21 грі чемпіонату[1].

У сезоні 1998/99 Говедариця повернувся до Ередивізі, де приєднався до «Валвейка», що уникнув вильоту лише в перехідних матчах. Проте, в наступному сезоні команда кваліфікувалася в Кубок Інтертото, де вибула в третьому раунді, повторивши це досягнення і через рік.

З сезону 2002/03 виступав за іншого середняка чемпіонату — «Неймеген», з яким він домігся виступу в першому раунді Кубка УЄФА 2003/04. В останньому для себе сезоні 2004/05 Деян повернувся у «Воєводину», з якою став восьмим в чемпіонаті Сербії і Чорногорії. У тому сезоні команда переживала фінансові труднощі, і, щоб врятувати гравців від голоду, Говедариця організував для них сніданки і обіди у своїй булочній в кредит, а також, серед іншого, приніс в клубний ресторан стокілограмове порося[2]. Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Воєводина» у 2005 році.

Виступи за збірну

24 грудня 1994 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії в товариському матчі з діючими чемпіонами світу — бразильцями, які взяли верх (2:0). 28 грудня 1996 року забив свій перший гол за збірну, завдяки якому в товариській зустрічі була переграна Аргентина (3:2).

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1998 року у Франції, де виходив на заміну в матчі групового етапу проти Німеччини (2:2), а сама команда дійшла до 1/8 фіналу. Через два роки поїхав на чемпіонат Європи 2000 року в Бельгії та Нідерландах, зігравши 3 матчі: з Норвегією (1:0), Іспанією (3:4), де відзначився забитим голом, і в розгромно програному (1:6) чвертьфіналі проти Нідерландів, де відзначився автоголом.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у формі головної команди країни 29 матчів, забивши 2 голи.

Тренерська кар'єра

Говедариця входив до тренерського штабу молодіжної збірної Сербії під керівництвом Мирослава Джукича, яка дійшла до фіналу молодіжного чемпіонату Європи 2007 року. Після цього працював головним тренером юнацької збірної до 19 та 17 років.

2016 року став асистентом співвітчизника Драгана Стойковича в китайському клубі «Гуанчжоу Фулі».

Примітки
  1. Мостовий і Карпін дуже здивувалися, побачивши мене у футболці «Парми» Інтерв'ю з Сергієм Ателькіним в газеті «Спорт-Експрес» від 19 червня 1998 року
  2. Годувальник Говедаріца Публікація на сайті УЄФА від 29 жовтня 2004 року

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.