Джанго Рейнарт
Жан-Батіст «Джа́нго» Рейна́рт (фр. Jean-Baptiste ‘Django’ Reinhardt, [dʒãŋɡo ʁɛjnaʁt], 23 січня 1910, Понт-а-Сель — 16 травня 1953, Самуа-сюр-Сен) — французький гітарист циганського походження. Перший європейський джазовий виконавець, який справив потужний вплив на американських музикантів (перш за все гітаристів).
| Жан-Батіст Рейнарт | |
|---|---|
| фр. Jean-Baptiste ‘Django’ Reinhardt | |
.jpg.webp) Зображення | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 23 січня 1910 |
| Місце народження | Понт-а-Сель, провінція Ено (Бельгія) |
| Дата смерті | 16 травня 1953 (43 роки) |
| Місце смерті | Самуа-сюр-Сен, Франція |
| Поховання | |
| Роки активності | 1928—1953 |
| Громадянство |
.svg.png.webp){kind=small} Бельгія |
| Національність | Romani people in Franced |
| Професія |
музикант композитор |
| Інструменти | гітара |
| Жанр |
Continental jazz циганський джаз Romani music |
| Псевдоніми | «Джанго» |
| djangostation.com | |
 Файли у Вікісховищі | |
Техніка гри
Він вражав не тільки технічною досконалістю, але й винахідливим обіграванням гармонійних послідовностей. Разом з блюзовими нотами використовував хроматичні пасажі, рух мелодії на октаву — всі ці прийоми надалі використовували Вес Монтгомері, Ел ді Меола, Джон Маклафлін, Джордж Бенсон та ін.
Біографія
Народився в халабуді циганського табору, який з 1916 року розташувався на околиці Парижа. У 12 років навчився грати на шестиструнному банджо і почав виступати на вулицях і в танцювальних залах. У віці 17 років перейшов на гітару, але під час пожежі пошкодив ліву руку (два пальці — четвертий і п'ятий — були паралізовані), внаслідок чого йому довелося розробити систему гри трьома пальцями. У 20 років (1930) почав грати джаз у барах, ресторанах, акомпанував популярному вокалістові Жанові Саблону. В 1932 році познайомився зі скрипалем Стефаном Граппеллі, і через півтора року виник квінтет «Quintette du Hot Club de France», до якого увійшли ще два гітаристи, — Роже Шапю, Жозеф Рейнарт — і контрабасист Луї Воля. Великий успіх принесли записи Dinah; Lady, Be Good; Tiger Rag. У другій половині 30-х років з квінтетом виступали Колмен Гокінз, Барні Бігард, Дікі Велс, Рекс Стюарт, Бені Картер та ін.
Квінтет розпався, коли почалася війна в Європі (1939). Стефан Граппеллі виїхав до Лондона, а Рейнардт збирав нові групи, виступав в окупованих німцями країнах і у Північній Африці, намагався ствердити себе в професії композитора (найкраще, що він створив, — звукова доріжка до кінофільму «Село гніву», 1946, і джазова балада «Хмари», 1940). Новий сплеск активності припав на кінець 1940-х років: він отримав запрошення від Дюка Еллінгтона (1947), грав з Діззі Гіллеспі, трохи пізніше — з Марсіалем Солалем. На початку 1950-х років виник новий квінтет із Стефаном Граппеллі.