Джанлуїджі Ронді

Джанлуїджі Ронді (італ. Gian Luigi Rondi; 10 грудня 1921, Тірано 22 вересня 2016[5], Рим) — італійський кінокритик та сценарист.

Джанлуїджі Ронді
Народився 10 грудня 1921(1921-12-10)[1][2]
Тірано, Провінція Сондріо, Ломбардія, Королівство Італія[2]
Помер 22 вересня 2016(2016-09-22)[3][2] (94 роки)
Рим, Італія
Країна  Італія
 Королівство Італія
Діяльність кінокритик, сценарист, кінорежисер, письменник, політик
Alma mater Ліцей-гімназія ім. Андреа Доріяd, Вища класична школа ім. Христофора Колумбаd, Державний класичний ліцей ім. Юлія Цезаряd і Римський університет ла Сапієнца
Знання мов італійська[4]
Брати, сестри Brunello Rondid
Нагороди
IMDb ID 0740022

Біографія

Народився 10 грудня 1921 року у Тірано, Італія. У віці чотирьох років перебрався з батьком до Генуї. Відвідував класичні ліцеї «Андреа Дорія» (Liceo classico «Andrea Doria») та «Христофора Колумба» (Liceo classico «Cristoforo Colombo») допоки у 1935 році його батька посилають на нову роботу до Риму, де він завершує свої студії в ліцеї «Джуліо Чезаре» (Liceo classico «Giuseppe Cesare»).

Стає студентом юридичного факультету і в той же час звільняється від військового обов'язку через проблеми із серцем. Коли він завершує свої студії у 1945 році, активно співпрацює з Воче Операя (італ. La voce operaia) — органом руху комуністів-християн в Італії.

З 1945 року керує часописом Teatro і співпрацює з Сільвіо д'Аміко (Silvio D'Amico), редагуючи разом з ним театральні та кінематографічні біографії для Енциклопедії спектаклів (Enciclopedia dello Spettacolo).

З 1946 року розпочинає свою журналістську кар'єру зі співпраці з часописом Il Tempo де з наступного року стає кінематографічним критиком.

У 1949 році вперше стає членом журі Венеціанського кінофестивалю.

З 1950 до 1995 року співпрацює з Giornale Radio.

У 50-х роках співпрацює як сценарист з режисерами: Ґеорґ Вільгельм Пабст, Джозеф Манкевич, Рене Клер, Жан Делануа, Ладіслао Вайда.

У 1951 році у Франції стає кавалером ордену Почесного легіону. Паралельно він провадить свою кінокритичну та педагогічну діяльність (В університеті Перуджі та в Міланському католицькому університеті читає курс історії кіно та курс історії та естетики кіно Григоріанському університеті у Римі).

У 60-х роках починає співпрацювати з телебаченням. Готує різноманітні передачі присвячені найвідомішим режисерам сучасності. Водночас був членом найвідомішим кінофестивалів: Берлінський кінофестиваль (1961), Каннський кінофестиваль (1963), Кінофестиваль у Ріо де Жанейро (1965), кінофестиваль у Сан-Себаст'яні (1968).

З 1971 року стає членом журі Венеційського бієнале як комісар.

У 1983 повертається до Венеції в на чотири роки як директор Венеційського бієнале.

Після того як він став Президентом кінофестивалю у Локарно, Ронді стає президентом ради міністрів італійської республіки та членом директивної ради Венеціанського бієнале.

У 1993 та 1997 є президентом Венеційського бієнале.

У червні 2008 року стає президентом фундації римського кіно, що контролює Римський міжнародний кінофестиваль.

Публікації

  • Quaderni della Mostra di Venezia". 1951.
  • «Cinema Italiano Oggi», ed. Bestelli. 1952 e 1966.
  • «La Regia». ed ERI, 1955.
  • «Renoir». ed. RAI, 1970.
  • «Sette domande a quarantanove registi». ed. SEI, 1975.
  • «Il cinema dei maestri». ed. Rusconi, 1980.
  • «Un lungo viaggio». ed. Le Monnier, 1998.
  • «Prima delle Prime». ed. Bulzoni, 1998.
  • «Kurosawa, Bergman e gli altri, parte I — parte II». ed. Le Monnier, 2000.
  • «Un lungo viaggio 2». ed. Le Monnier, 2001.
  • «Rondi visto da vicino» conversazioni con Simone Casavecchia.Quaranta tavole fotografiche. Edizioni Sabinae, 2008.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.