Джантіна Таммес
Джантіна «Тіне» Таммес (нід. вимова: [jɑnˈtinaː ˈtinə ˈtɑməs]; 23 червня 1871 — 20 вересня 1947)[3] — нідерландська науковиця: біологиня, генетикиня, перша професорка генетики у Нідерландах.
Джантіна Таммес | |
---|---|
Народилася |
23 червня 1871[1][2] Гронінген, Нідерланди[2] |
Померла |
20 вересня 1947[1] (76 років) або 19 вересня 1947[2] (76 років) Гронінген, Нідерланди[2] |
Країна | Нідерланди |
Діяльність | кураторка, ботанік, викладачка університету, генетик |
Alma mater | Гронінгенський університет |
Галузь | ботаніка |
Заклад | Гронінгенський університет[2] і Гронінгенський університет[2] |
Джантіна Таммес у Вікісховищі |
Життєпис
Таммес народилася 23 червня 1871 в Гронінгені в Нідерландах дочкою виробника какао Beerend Tammes і Swaantje Pot.[3] Мала сестру і четверо братів,[3] була тіткою міжнародного адвоката Арнольда Таммеса.[4]
Закінчивши середню школу для дівчат у Гронінгені та отримавши приватні уроки з математики, фізики та хімії, вступила в університет Гронінгена в 1890 році серед інших одинадцяти студенток.[5] Їй було дозволено відвідувати лекції, але не здавати екзамени, хоча вона пізніше й отримала диплом про навчання.[6]
Джантіна Таммес померла у Гронінгені в 1947 році.
Кар'єра
У 1897 році Таммес призначена помічницею Яна Віллема Молла, професора ботаніки в університеті Гронінгена. Через його посередництво вона запрошена в 1898 році на кілька місяців для проведення досліджень в лабораторії Хьюго де Фріза, щойно призначеного ад'юнкт-професором фізіології рослин у новоствореному університеті Амстердама. Там Теммес працювала над проблемами мінливості, еволюції та генетики.[3] У 1901 році вона стала першою жінкою в Нідерландах, котра отримала стипендію від Фонду Буйтенторгга для проведення ботанічних досліджень на острові Ява, не будучи ще докторанткою. Проте пробеми зі здоров'ям перешкодили їй поїхати на Далекий Схід, і Молл запропонував їй замість цієї поїздки неоплачувану посаду.[3]
Протягом наступного десятиліття Таммес опублікувала кілька важливих наукових праць. Так, однією з перших голландських вчених вона повідомила про мінливість, еволюцію та генетику у Періодичному морфологічному дослідженні Erscheinungen bei den Pflanzen[7] (Частота морфологічних явищ у рослинах). Пізніше, у 1907 р., Таммес опублікувала Der Flachsstengel: Eine statistisch-anatomische Monographie[8].
У 1911 році Таммес отримала звання почесної докторки з зоології та ботаніки. З квітня 1912 року вона замінила Яна Молла як керівника практичної мікроскопії, а у 1919 році була призначена екстраординарною професоркою мінливості і генетики, першою професоркою в Нідерландах у цій галузі досліджень.
З 1932 по 1943 роки була редакторкою журналу Genetica, брала активну участь у діяльності Нідерландської асоціації жінок у вищій освіті (Vereniging van Vrouwen) і була відвертою противницею принципу євгеніки.[3]
Див. також
Список літератури
- Jantina Tammes — 2009.
- Catalogus Professorum Academiae Groninganae — 2014.
- Tammes, Jantina (1871-1947). Historici. Процитовано 13 листопада 2013.
- Om niet aan onwetendheid en barbarij te bezwijken. Google Books. 9 березня 2017. Процитовано 22 березня 2017.
- Stamhuis, Ida H.; Monsen, Arve (5 липня 2007). Kristine Bonnevie, Tine Tammes and Elisabeth Schiemann in Early Genetics: Emerging Chances for a University Career for Women. Journal of the History of Biology 40 (3): 433. PMID 18380054. doi:10.1007/s10739-007-9132-x.
- Jantine Tammes (1871-1947). University of Groningen. Процитовано 13 листопада 2013.
- Jantina Tammes (1903). Die Periodicität morphologischer Erscheinungen bei den Pflanzen. Müller.
- Tine Tammes (1907). Der Flachsstengel: eine statistisch-anatomische Monographie. Loosje.
Додаткові джерела
- Publicaties van Tine Tammes. Genetica 22 (6): 6–8. 1941. doi:10.1007/BF02026775. contains a bibliography of Tammes' works