Джевад Карахасан

Біографія і творчість

Навчався в університеті в Сараєво, захистив в Загребі дисертацію про творчість Мирослава Крлежи. Викладав драматургію в Сараєвському університеті, в 1993 переїхав з обложеного міста в Зальцбург. З 1995 зв'язаний з австрійським товариством музики і театру ARBOS. П'єси Карахасана поставлені в театрах Австрії, ФРН, Боснії і Герцеговини, Чехії, України, США, Сингапуру та ін. країн, його книги перекладені багатьма мовами Європи.

Публікації

  • Kazalište i kritika (1980)
  • Kraljevske legende (1980)
  • Kralju ipak ne sviđa se gluma (1983, драма)
  • Strašno je vani (1984, драма)
  • O jeziku i strahu (1987)
  • Model u dramaturgiji (1988)
  • Istočni diwan/ Східний диван (1989, роман)
  • Misionari (1989, п'єси)
  • Stidna žitija (1989, роман)
  • Stid nedjeljom (1991)
  • Kuća za umorne (1993)
  • Dnevnik selidbe (1993)
  • Šahrijarov prsten/ Перстень Шахрияра (1996, роман)
  • Sara i Serafina (1999)
  • Knjiga vrtova/ Книга садів (2002, эссе)
  • Noćno vijeće (2005)
  • Izvjestaji iz tamnog vilajeta (2007)

Суміжні видання

  • Sabrana djela (2007)

Визнання

Європейська премія за есе імені Шарля Вейона (1994), премія Бруно Крайського за політичну книгу (1995), Лейпцизька книжкова премія за вклад в європейське взаєморозуміння (2004), Премія Вілениці (2010) та ін. нагороди.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.