Джеджула Андрій Омелянович
Андрій Омелянович Джеджула (нар. 26 липня 1915, Обідне — пом. 19 грудня 1971, Київ) — український радянський історик, доктор історичних наук з 1967 року, професор з 1968 року. Брат історика Карпа Джеджули.
| Андрій Омелянович Джеджула | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народився |
26 липня 1915 Обідне | ||
| Помер |
19 грудня 1971 (56 років) | ||
| Поховання | Байкове кладовище | ||
| Країна |
 СРСР | ||
| Діяльність | історик, викладач університету | ||
| Alma mater |
| ||
| Галузь | всесвітня історія, новітня історія | ||
| Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка | ||
| Звання | професор | ||
| Ступінь | доктор історичних наук | ||
| Аспіранти, докторанти | Бруз Володимир Семенович | ||
| Брати, сестри | Джеджула Карпо Омелянович | ||
| Нагороди |
| ||
Біографія
Народився 26 липня 1915 року в селі Обідному (тепер Вінницький район, Вінницької області, Україна) в селянській сім'ї. 1936 року закінчив історичний факультет Вінницького педагогічного інституту. У 1936—1937 роках працював директором сільської середньої школи. 1940 року закінчив Ленінградське військово-політичне училище. Брав участь у німецько-радянській війні, яку закінчив у званні підполковника. Мав понад 15 урядових нагород, зокрема орден Червоної Зірки (26 червня 1942), медаль «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945)[1].
1948 року закінчив факультет міжнародних відносин Вищої партійної школи при ЦК КПУ у Києві, 1950 року — Академію суспільних наук при ЦК КПРС у Москві. В 1950—1953 роках — завідувач лекторської групи ЦК КП України. У 1950—1971 роках — доцент, професор, завідувач кафедри історії країн Азії, Африки і Латинської Америки у Київському державному університеті. 1951 року захистив кандидатську дисертацію на тему: «Деголізм на службі американського імперіалізму», того ж року отримав вчене звання доцента; 1967 року — докторську дисертацію на тему: «Міжнародні економічні відносини України в 1920—1922 роках».
Був одним із засновників факультету міжнародних відносин Київського державного університету. Читав лекції в університетах ряду слов'янських країн, а також французькою мовою у Сорбонні в Парижі. Був членом багатьох республіканських та місцевих громад, організацій.
Помер у Києві 19 грудня 1971 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі[2].
Наукова діяльність
Дослідження вченого стосуються всесвітньої історії, зокрема досліджував внутрішнє становище і зовнішню політику Франції у період після Другої світової війни; україно-німецькі, україно-польські та україно-чехословацькі економічні зв'язки. Автор близько 100 наукових праць, в основному з новітньої історії. Серед робіт:
- Историческое значение вековечной дружбы великого русского и украинского народов. 1952;
- Экономический и культурный расцвет социалистических наций в СССР. 1954;
- Боротьба народів В'єтнаму, Лаосу і Камбоджі за свободу і незалежність. — Київ, 1957;
- Дружба та співробітництво країн світової соціалістичної системи на сучасному етапі. — Київ, 1957;
- Історичне значення дружби великого російського і українського народів. — Київ, 1957;
- Международные экономические отношения Украины в 1920—1922 гг. — Київ, 1967;
- Франція сьогодні. — Київ, 1968.
Примітки
Література
- Радянська енциклопедія історії України — Том 2. — Київ, 1970. — С. 17;
- Вісник Київського університету. — Київ, 1984. — № 26. — С. 34—38;
- Трибуна лектора. — 1972. — № 4. — С. 38—41;
- Українські історики ХХ століття: Бібліографічний довідник. / Серія «Українські історики». — Випуск 2 / Головний редактор В. А. Смолій. — Київ, Львів: Інститут історії України НАН України, 2003. — Частина 1. — 396 сторінок, сторінки 96—97;
- Казьмирчук Г. Д. Джеджула Андрій Омелянович // Історичний факультет Київського університету: минуле й сьогодення (1834—2004). Київ, 2004;
- Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.