Радянська енциклопедія історії України

Радя́нська енциклопе́дія істо́рії Украї́ни (РЕІУ) в чотирьох томах енциклопедичне видання, присвячене історії України. Містить близько 9 тисяч статей. Наклад — 40000 примірників. Видавалося Головною редакцією Української Радянської Енциклопедії АН УРСР за постановою Центрального Комітету КП України і Ради Міністрів Української РСР.

ліцензія=ГД

Енциклопедія вийшла у чотирьох томах, де вміщено близько 9 тисяч статей. Методологічною основою РЕІУ є теорія марксизму-ленінізму, рішення з'їздів Комуністичної партії Радянського Союзу і Комуністичної партії України, пленумів ЦК КПРС і ЦК КП України, документи міжнародних нарад комуністичних і робітничих партій. В енциклопедії висвітлюються питання марксистсько-ленінської теорії, розкривається зміст основоположних праць К. Маркса, Ф. Енгельса, В. Леніна, зокрема праць про Україну.

Завдання, яке стояло перед виданням — огляд історії українського народу від Київської Русі до ХХ століття у світлі радянських ідеологічних штампів. Наприклад, РЕІУ розглядає Київську Русь як так звану «спільну колиску» східнослов'янських народів (українського, білоруського та російського). Однобоко (виходячи з марксистської теорії) показано феномен козацтва та Запорозької Січі, гайдамацький рух та діяльність опришків, а трагічну для української нації за наслідками Переяславську раду потрактовано як «возз'єднання» України з Росією, «поворотний етап у житті українського народу». Відсутня об'єктивність у стосунку до визвольних змагань українського народу під час революції 1917—1921 років (часові координати у виданні визначають перша і друга російські революції, а також Жовтневий переворот) та інших подій, які мали на меті здобуття незалежності України. Натомість їх підмінено історією російських декабристів і народників, а також більшовицьких організацій, повстань, заворушень та нелегальних видань тощо.

Сучасна оцінка РЕІУ

У передмові до багатотомної «Енциклопедії історії України» дано таку характеристику Радянської енциклопедії історії України [1]:

...Треба визнати, що праці енциклопедичного характеру з історії України, створені до 1991 року, містять значний обсяг важливої інформації і, без сумніву, залишаються вагомим досягненням історичної науки. Водночас необхідно пам'ятати про політичну заангажованість цих праць, зумовлену догмами й стереотипами комуністичної доби, у зв'язку з чим їхнє значення як інформаційного ресурсу в сучасних умовах істотно понижується. Особливо глибоких фальсифікацій зазнала історія українського народу (причому різних епох та періодів). Щодо опису й аналізу минулого українських земель, які свого часу не входили до складу УРСР, то в енциклопедіях для них раніше майже не знаходилося місця. Спотворювалися реальні (науково обґрунтовані) пропорції щодо висвітлення історичних епох. Так, більше половини усіх статей РЕІУ присвячувалося одному періодові — після 1917 року.

Томи

Редакційна колегія

Див. також

Примітки

Джерела та література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.