Джеймс Тобін

Джеймс Тобін (англ. James Tobin; 5 березня 1918, Шампейн, Іллінойс — 11 березня 2002 Нью-Гейвен, Коннектикут) — американський економіст.

Джеймс Тобін
англ. James Tobin
Джеймс Тобін
Джеймс Тобін
Народився 5 березня 1918(1918-03-05)
Шампейн
Помер 11 березня 2002(2002-03-11) (84 роки)
Нью-Гейвен (Коннектикут)
·цереброваскулярні хвороби
Місце проживання Шампейн
Країна  США
Діяльність економіст, статистик, професор, солдат
Alma mater Гарвардський університет
Галузь економіка
Заклад Гарвардський університет, Єльський університет.
Посада президент
Звання професор Єльського університету
Науковий керівник Йозеф Шумпетер[1]
Аспіранти, докторанти Koichi Hamadad, Duncan K. Foleyd, Джанет Єлен, Hiroshi Yoshikawad, Stanley W. Blackd, Robert Z. Aliberd, William Brainardd, Віллем Буітер, Jonathan Eatond, Marcel Dagenaisd, Kiyohiko G. Nishimurad, Едмунд Фелпс[2], John Y. Campbelld[2], Richard R. Nelsond[2], Walter Christian Dolded[2], Arnold Katzd[2], Uri Possend, Michael Haliassosd[2], Harold W. Wattsd[2], Douglas A. Downingd[2], Matthew D. Bermand[2], Craig Eliot Swand[2], Mark Gersovitzd[2], Donald Arthur Nicholsd[2], Paul Daniel Mastroddid[2], Marcus Hay Millerd[2], Lewis Charles Millerd[2], Edward Faulkner McKelveyd[2], Edward J. Stevensd[2], John Henry Ciccolod[2], Thad W. Mirerd[2] і Bernard Max Marksteind[2]
Членство Американська академія мистецтв і наук і Національна академія наук США
Відомий завдяки: аналіз стану фінансових ринків і їх впливу на політику ухвалення рішень у галузі витрат
Нагороди Нобелівська премія з економіки (1981)
 Джеймс Тобін у Вікісховищі

Біографія

Вчився в Гарвардському університеті. Брав участь у Другій світовій війні. У 1941 р. після нападу японців на Перл-Гарбор він служив у флоті, де пройшов тримісячну підготовку за результатами якої йому було присвоєно офіцерське звання. Потім до 1945 р. служив на есмінці «Kearny».

Потім повернувся до Гарварду, отримав ступінь доктора і викладав там же у 1946—1950 рр. З 1950 р. до самої смерті працював у Єльському університеті (останніми роками — professor Emeritus). З 1955 р., після переїзду Комісії Коулса в Єль, бере участь у роботі цього дослідницького центру, займаючи в 1955—1961 і 1964—1965 роках посаду директора[3].

Податок Тобіна

Серед широкої публіки Тобін став відомим завдяки своїй пропозиції, висловленій ще на початку 1970-их, щодо оподаткування операцій з іноземними валютами. Якщо б цей податок дорівнював би лише 0,1 %-0,25 %, це могло б різко обмежити транскордонні валютні спекуляції, зробивши велику частину з них невигідною і зменшити їх шкоду, особливо для країн, що розвиваються. На думку Тобіна цей податок приносив би в рік не менше $150 млрд, які він пропонував розділяти між МВФ і національними банками. Зазвичай прибічники цього податку пропонують використовувати його для боротьби проти нерівності і бідності, для розвитку освіти, охорони здоров'я і підйому економіки у відсталих країнах. У цієї пропозиції багато прибічників, особливо в країнах, що розвиваються (зокрема у Венесуелі,Бразилії та серед антиглобалістів).

Більшість неолібералів ставляться до цієї пропозиції вкрай негативно. Вони переконані, що країни, які введуть у себе такий податок, відгородяться від зовнішнього світу, прирікаючи себе на подальше відставання. Слід відзначити, що запровадження такого податку призвело б до значних фінансових втрат для крупних банків, які воліють не втрачати ці гроші.

Суспільна робота і нагороди

Винагороди і премії

Основні твори
  • «Американське економічне кредо» (American Business Creed, 1956);
  • «Економічні есе» в 3-х тт.(Essays in Economics, 1972—1982).

Посилання

(англ.)

Примітки
  1. Google книги — 2005.
  2. Математична генеалогія — 1997.
  3. http://cowles.econ.yale.edu/archive/people/directors/
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.