Джеймс Тобін
Джеймс Тобін (англ. James Tobin; 5 березня 1918, Шампейн, Іллінойс — 11 березня 2002 Нью-Гейвен, Коннектикут) — американський економіст.
Джеймс Тобін | |
---|---|
англ. James Tobin | |
| |
Народився |
5 березня 1918 Шампейн |
Помер |
11 березня 2002 (84 роки) Нью-Гейвен (Коннектикут) ·цереброваскулярні хвороби |
Місце проживання | Шампейн |
Країна | США |
Діяльність | економіст, статистик, професор, солдат |
Alma mater | Гарвардський університет |
Галузь | економіка |
Заклад | Гарвардський університет, Єльський університет. |
Посада | президент |
Звання | професор Єльського університету |
Науковий керівник | Йозеф Шумпетер[1] |
Аспіранти, докторанти | Koichi Hamadad, Duncan K. Foleyd, Джанет Єлен, Hiroshi Yoshikawad, Stanley W. Blackd, Robert Z. Aliberd, William Brainardd, Віллем Буітер, Jonathan Eatond, Marcel Dagenaisd, Kiyohiko G. Nishimurad, Едмунд Фелпс[2], John Y. Campbelld[2], Richard R. Nelsond[2], Walter Christian Dolded[2], Arnold Katzd[2], Uri Possend, Michael Haliassosd[2], Harold W. Wattsd[2], Douglas A. Downingd[2], Matthew D. Bermand[2], Craig Eliot Swand[2], Mark Gersovitzd[2], Donald Arthur Nicholsd[2], Paul Daniel Mastroddid[2], Marcus Hay Millerd[2], Lewis Charles Millerd[2], Edward Faulkner McKelveyd[2], Edward J. Stevensd[2], John Henry Ciccolod[2], Thad W. Mirerd[2] і Bernard Max Marksteind[2] |
Членство | Американська академія мистецтв і наук і Національна академія наук США |
Відомий завдяки: | аналіз стану фінансових ринків і їх впливу на політику ухвалення рішень у галузі витрат |
Нагороди | Нобелівська премія з економіки (1981) |
Джеймс Тобін у Вікісховищі |
Біографія
Вчився в Гарвардському університеті. Брав участь у Другій світовій війні. У 1941 р. після нападу японців на Перл-Гарбор він служив у флоті, де пройшов тримісячну підготовку за результатами якої йому було присвоєно офіцерське звання. Потім до 1945 р. служив на есмінці «Kearny».
Потім повернувся до Гарварду, отримав ступінь доктора і викладав там же у 1946—1950 рр. З 1950 р. до самої смерті працював у Єльському університеті (останніми роками — professor Emeritus). З 1955 р., після переїзду Комісії Коулса в Єль, бере участь у роботі цього дослідницького центру, займаючи в 1955—1961 і 1964—1965 роках посаду директора[3].
Податок Тобіна
Серед широкої публіки Тобін став відомим завдяки своїй пропозиції, висловленій ще на початку 1970-их, щодо оподаткування операцій з іноземними валютами. Якщо б цей податок дорівнював би лише 0,1 %-0,25 %, це могло б різко обмежити транскордонні валютні спекуляції, зробивши велику частину з них невигідною і зменшити їх шкоду, особливо для країн, що розвиваються. На думку Тобіна цей податок приносив би в рік не менше $150 млрд, які він пропонував розділяти між МВФ і національними банками. Зазвичай прибічники цього податку пропонують використовувати його для боротьби проти нерівності і бідності, для розвитку освіти, охорони здоров'я і підйому економіки у відсталих країнах. У цієї пропозиції багато прибічників, особливо в країнах, що розвиваються (зокрема у Венесуелі,Бразилії та серед антиглобалістів).
Більшість неолібералів ставляться до цієї пропозиції вкрай негативно. Вони переконані, що країни, які введуть у себе такий податок, відгородяться від зовнішнього світу, прирікаючи себе на подальше відставання. Слід відзначити, що запровадження такого податку призвело б до значних фінансових втрат для крупних банків, які воліють не втрачати ці гроші.
Суспільна робота і нагороди
- Президент Економетричного товариства, 1958
- Президент Американської економічної асоціації, 1971
Винагороди і премії
- 1955 — Медаль Джона Бейтса Кларка.
- 1981 — Нобелівська премія з економіки «За аналіз стану фінансових ринків і їх впливу на політику ухвалення рішень в області витрат, на положення з безробіттям, виробництвом і цінами».
- 1990 — Премія Адама Сміта.
Основні твори
- «Американське економічне кредо» (American Business Creed, 1956);
- «Економічні есе» в 3-х тт.(Essays in Economics, 1972—1982).
Примітки
- Google книги — 2005.
- Математична генеалогія — 1997.
- http://cowles.econ.yale.edu/archive/people/directors/