Джек Стейнбергер

Джек Стейнбергер
Jack Steinberger
Ім'я при народженні нім. Hans Jakob Steinberger
Народився 25 травня 1921(1921-05-25) (100 років)
Бад-Кіссінген, Німеччина
Помер 12 грудня 2020(2020-12-12)[1] (99 років)
Женева, Швейцарія
Країна  Німеччина
 США
 Швейцарія
Діяльність фізик, викладач університету
Alma mater Чиказький університет, Іллінойський технологічний інститут і середня школа Нью-Тріраd
Галузь фізика
Заклад Колумбійський університет і CERN
Науковий керівник Едвард Теллер
Аспіранти, докторанти Мелвін Шварц
Членство Національна академія деї Лінчеї, Гайдельберзька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Європейська академія[2] і Національна академія наук США
Діти Ned Steinbergerd і Julia K. Steinbergerd
Нагороди Нобелівська премія з фізики (1988)
 Джек Стейнбергер у Вікісховищі

Джек Стейнбергер (англ. Jack Steinberger; 25 травня 1921, Бад-Кіссінген, Німеччина — 12 грудня 2020) — американський фізик, професор, лауреат Нобелівської премії з фізики (1988) за відкриття і дослідження нейтрино і антинейтрино.

Життєпис

Народився в Німеччині. У 1935 році сім'я Стейнбергер емігрувала в США. Там закінчив Чиказький університет, отримавши ступінь бакалавра 1942 року. Потім до 1945 року працював у радіаційній лабораторії Массачусетського технологічного інституту, займаючись дослідженням фізики елементарних частинок. У 1948 році захистив докторську дисертацію з теми дослідження мюонів (мю-мезонів) у космічних променях і відкриття явища розпаду мюонів на електрон, позитрон, нейтрино і антинейтрино.

У 1949—1950 рр. Джек Стейнбергер — на посаді професора Каліфорнійського університету в Берклі. У 1950—1968 рр. — професор Колумбійського університету. Став членом Гайдельберзької академії наук.

У 1962 році Стейнбергер спільно з Леоном Ледерманом і Мелвіном Шварцем вперше ідентифікував нейтрино не в космічних променях, а в отриманих в лабораторних умовах променях високої енергії. Продовжуючи потім удосконалювати техніку експерименту з нейтрино Стейнбергер відкрив існування двох різних видів нейтрино і антинейтрино — електронного і мюонного, що значно розширило уявлення про будову речовини. У 1968—1986 — провідний науковий співробітник, а потім науковий керівник і директор Європейського центру ядерних досліджень у Швейцарії (ЦЕРН). З 1986 року веде наукову та викладацьку роботу в Італії.

У 1988 році Стейнбергер, спільно з Леоном Ледерманом і Мелвіном Шварцем, був удостоєний Нобелівської премії з фізики.

Примітки
  1. https://www.mainpost.de/regional/bad-kissingen/erinnerungen-an-einen-besonderen-kissinger-art-10542391
  2. https://www.ae-info.org/ae/User/Steinberger_Jack

Література
  • Лауреати Нобелівської премії, енциклопедія, т. 1-2, Москва, Прогрес, 1992
  • Коротка єврейська енциклопедія, т. 1-11, Єрусалим, 1976—2005
  • Великий енциклопедичний словник, Москва, БРЕ, 1997
  • Всесвітній біографічний енциклопедичний словник, Москва, БРЕ, 1998
  • С. А. Фрідман, Євреї-лауреати Нобелівської премії, Короткий біографічний словник, Дограф, Москва, 2000, ISBN 5-93431-011-9

Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.