Джинджер Бейкер

Свою кар'єру музиканта цей визнаний майстер ударних розпочав ще у другій половині п'ятдесятих років, виступаючи з гуртами традиційного джазу, такими як Storyville Jazzmen чи популярними бендами Террі Лайтфута та Екера Білка. У шістдесятих Бейкер став відомим як ударник гурту Алексіса Корнера та Грейма Бонда. 1967 року Бейкер, маючи чималий музичний досвід, утворив разом з Еріком Клептоном та Джеком Брюсом легендарну формацію Cream. Після величезного успіху Cream, а також швидкого розпаду цього гурту, Джинджер об'єднав свої зусилля з Ріком Гречем, Стівом Уїнвудом та Еріком Клептоном для утворення чергового супергурту — Blind Faith, слідами якого піде пізніше формація Бейкера Airforce.

1970 року, зацікавившись африканськими ритмами, музикант вирушає у Нігерію, де вивчає цю музику, а також будує там власну студію, у якій, наприклад, записувався класичний альбом Пола Маккартні — Band On The Run. Саме у цей період з'явилась його Airforce, у якій Бейкеру допомагали африканські музиканти: Ремі Кабака (Remi Kabaka) — ударні та Спіді Акуаї (Speedy Acquaye) — ударні. Через деякий час Бейкер утворив новий гурт — Salt — з місцевих музикантів та записувався разом з нігерійським співаком та піаністом Фела Рейсам Куті (Fela Ransome Kuti).

Витративши в Африці всі гроші, Бейкер повернувся до Британії, де 1973 року разом з братами Полом (Paul) та Адріаном (Adrian) Гурвіцами (Gurvitz) утворив тріо Baker Gurvitz Army. Після випуску трьох лонгплеїв, що презентували стереотипний рок-репертуар, це тріо розпалося, головним чином через внутрішні непорозуміння та відсутність успіху в Америці. Кілька наступних років Бейкер присвятив грі у поло, що було незвичним видом спорту для молодого чоловіка з лондонської робітничої сім'ї. Однак і тут йому вдалось проявити свій талант.

1977 року з'явився його сольний альбом «11 Sides Of Baker», який критики знищили вщент. Після цього до кінця сімдесятих років Бейкер недовго співпрацював з такими гуртами, як Atomic Rooster, Hawkwind, Trimmer & Jenkins, а також утворив власні: Energy та Ginger Baker's Nutters.

1982 року Бейкер на кілька років осів у Медіолані, де відкрив школу гри на ударних.

1986 року він взяв участь у запису хіт-сингла «Rise» групи PIL, однак відтоді йому так і не вдалось справити велике враження ні на слухачів, ні на критиків.

1988 року Бейкер переїхав до Лос-Анджелеса, а через рік приєднався до свого колишнього колеги по Cream, Джека Брюса.

1993 року Бейкер разом з Брюсом та Клептоном виступили у лос-анджелівському «Century Plaza» на імпрезі на честь введення гурту Cream до Зали слави рок-н-ролу. Того ж року Бейкер та Брюс зробили спробу відшукати стару слави і поліпшити матеріальне становище, об'єднавши свої сили з Гері Муром і створивши тріо ВВМ. Однак після запису однієї платівки та чвар під час промоційного турне шляхи музикантів знову розійшлись.

• 1970: Ginger Baker's Air Force (з гуртом Airforce)
• 1970: Air Force 2 (з групою Airforce)
• 1971: Fela Ransome Kuti & Africa 70 & Ginger Baker Live
• 1972: Stratavarious
• 1972: Free Kings (з гуртом Airforce)
• 1972: The Best Of Ginger Baker
• 1977: Eleven Sides Of Baker
• 1983: From Humble Oranges
• 1987: Horses & Trees
• 1988: Palanquin's Pole: African Force With Ginger Baker
• 1990: Middle Passage
• 1994: Going Back Home (як Ginger Baker Trio)