Джміль кінський

Джміль кінський (Bombus veteranus) —— вид комах ряду перетинчастокрилих[3].

?
Джміль кінський

Кінський джміль на скабіозовидній волошці
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Шестиногі (Hexapoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)
Надродина: Апоідеї (Apoidea)
Родина: Бджолині (Apidae)
Рід: Джміль (Bombus)
Підрід: Thoracobombus
Вид: Джміль кінський
Біноміальна назва
Bombus veteranus
(Fabricius, 1793)
Синоніми
Apis veterana Fabricius, 1793[1]
Bombus arenicola Thomson, 1872[1]
Bombus equestris auct. (nec Fabricius, 1793)[2]
Посилання
Вікісховище: Bombus veteranus
EOL: 1065147
ITIS: 715040
NCBI: 395573

Поширення

Кінський джміль трапляється у всій Західній Європі. У Скандинавії він поширений зокрема, у Фінляндії, де він є звичайним уздовж узбережжя Балтійського моря на північ до Рованіемі і Коларі. У всьому світі трапляється, за винятком Скандинавії, в Бретані, і Центральній Європі до Альп на півдні, і на сході Казахстану і Західної Монголії[4].

Короткий опис імаго

Це досить дрібні комахи, матка цього виду досягає довжини від 16 до 19 міліметрів[4]. Джміль кінський має характерне опушення, його груди вкриті волосками світло-сірого кольору з плямою з чорних волосків, а черевце в світло-сірих і чорних смугах. Ноги в світло-сірих волосках. Лице містить пляму з білих волосків. Можуть траплятися особини, в яких замість світло-сірих волосків є сіро-коричневі. Робочі особини мають досить витягнуте тіло[5].

Особливості біології та місця проживання

Джміль кінський надає перевагу прибережним і пляжним зонам, де вони є запилювачами конюшини повзучої, вероніки довголистої, горошка мишачого, хаменерія вузьколистого, воловика лікарського. Гнізда цей вид утворює в старих норах та надземних гніздах гризунів. Кінський джміль може також будувати гнізда з трави.

Посилання
  1. DISCOVER LIFE: Bombus veteranus (Fabricius, 1793)
  2. Пчелы Беларуси: Bombus veteranus — Шмель конский
  3. Проект організації території регіонального ландшафтного парку «Ніжинський», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів
  4. Björn Cederberg (10 грудня 2010). Bombus veteranus Sandhumla. Artdatabankens faktablad. Sveriges Lantbruksuniversitet. Процитовано 4 листопада 2012. [недоступне посилання з квітня 2019]
  5. G. Holmström 2007 Humlor — Alla Sveriges arter sid. 104—105 ISBN 978-91-7139-776-8
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.