Джміль

Опис

Рід багато в чому близький медоносним бджолам. Його представники відрізняються великими розмірами, мирним характером і не дуже болісним укусом. Близько 300 видів джмелів мешкають в Північній Євразії, в Північній Америці у горах.

Тільце у джмеля товсте і волохатіше, ніж у бджіл. Як і у бджіл, у джмелів народжуються самці, що не мають жала.

Одні з найбільш холодостійких комах. Джмелі скорочують м'язи грудей, розігріваючи своє тіло до 40 °C. Це дозволяє їм вилітати рано вранці і збирати перший нектар, коли повітря ще не достатньо прогрілося, і це дає джмелям певну конкурентну перевагу перед іншими видами комах.

Джмелі — це суспільні комахи. У них є розділення самок на більших плодячих маток і дрібних безплідних робочих, що виконують усі основні роботи у гнізді. Зазвичай у великих джмелиних гніздах буває 100—200, рідше до 500 особин.

Корисний запилювач. Запилює багато квіток, які не запилюють інші комахи. Найбільше запилює конюшину та метеликові рослини. Для запилення овочевих у теплицях використовують штучно розведених джмелів. Галузь сільського господарства; розведення джмелів для запилення сільськогосподарських культур з метою підвищення їх врожайності називається джмільництвом. Її побічним продуктом може бути отримання джмелиного воску.

Україна експортує джмелів в інші країни. На початку 2018 року «Український клуб аграрного бізнесу» оприлюднив інформацію, згідно якої, протягом січня—вересня 2017 року було експортовано 73 тони джмелів[3]. Середня вартість кілограму джмелів станом на 2017 р. — 40 доларів[3]. Однак невдовзі ця інформація була спростована. Помилка сталася через неправильну інтерпретацію коду зовнішньоекономічної діяльності згідно з даними Державної служби статистики. Крім джмелів, група включає також бджіл, павуків, метеликів та ін. Саме за цими категоріями здійснювався експорт.[4]

Еколого-біологічні групи джмелів

Довгоязичкові, середньоязичкові та короткоязичкові джмелі

Хоботком, який складається максил та нижньої губи, джмелі добувають нектар з квіток, а особливості його будови впливають на вибір квітки джмелем. До того ж ця морфологічна структура, зокрема довжина язичка (гльоси), визначає глибину та швидкість, з якої та з якою джміль може добувати нектар. Існує чітка пряма кореляція між глибиною квіток, на яких живиться джміль та довжиною його язичка. Отже, ця морфологічна ознака визначає види рослин, на яких живиться певний вид джмеля. Наприклад, «довгоязичкові» джмелі (англ. long-tongued bumblebees) спеціалізуються на видах рослин з видовженим віночком. «Короткоязичкові» джмелі (англ. short-tongued bumblebees) зазвичай живляться на рослинах з квітками з неглибокими віночками. Короткоязичкові джмелі також можуть прогризати стінки квіток з глибокими віночками[5].

Кишене-утворювальні та пилко-нагромаджувальні джмелі

Джмелів можна поділити на дві групи за способом живлення личинок[6]:

  • Кишене-утворювачі (англ. pocket makers), тобто види, в яких групи личинок розвиваються та живляться всередині вкритої воском камери на «кишенях» відкладеного пилку. Цілком ймовірно, що положення личинок всередині камери впливає на кількість їжі, яку вони отримують, а отже, і на їх розмір тіла[7].
  • Пилко-нагромаджувачі (англ. pollen storer), тобто види, в яких личинки велику частину свого розвитку проводять в окремих шовкових комірках і вигодовуються безпосередньо робочими особами[7].
Види кишене-утворювальних та пилко-нагромаджувальних джмелів[8]
ВидТип
Bombus distinguendusкишене-утворювач
Bombus hortorumкишене-утворювач
Bombus jonellusпилко-нагромаджувач
Bombus lapidariusпилко-нагромаджувач
Bombus lucorumпилко-нагромаджувач
Bombus monticolaпилко-нагромаджувач
Bombus muscorumкишене-утворювач
Bombus pascuorumкишене-утворювач
Bombus pratorumпилко-нагромаджувач
Bombus ruderariusкишене-утворювач
Bombus sylvarumкишене-утворювач
Bombus terrestrisпилко-нагромаджувач

Див. також

Коментарі
  1. Слово чміль вживалося в українській мові XVIII—XIX століття, зокрема в «Енеїді» І. П. Котляревського[2].

Примітки
  1. Чміль // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Котляревський І. Енеїда/ ком. О. Ставицького; мал. А. Базилевича. — Київ: Радянська школа, 1989.
  3. mind.ua. Експорт українських джмелів зріс на 48%. Mind.ua (укр.). Процитовано 2 лютого 2018.
  4. Похибка на 73 тонни джмелів: яких комах експортувала Україна. УНІАН (укр.). Процитовано 28 липня 2018.
  5. Honchar, H. Y. (2020). Diversity and Trophic Relationships of Functional Groups of Bumblebees (Hymenoptera: Apidae, Bombus Latreille, 1802) in Urban Habitats. Psyche: A Journal of Entomology, 2020, 1–14. doi:10.1155/2020/5182146
  6. Hartfelder, K., Cnaani, J., & Hefetz, A. (2000). Caste-specific differences in ecdysteroid titers in early larval stages of the bumblebee Bombus terrestris. Journal of Insect Physiology, 46(11), 1433—1439. doi:10.1016/s0022-1910(00)00067-6
  7. Hagen, M., & Dupont, Y. L. (2013). Inter-tegular span and head width as estimators of fresh and dry body mass in bumblebees (Bombus spp.). Insectes Sociaux, 60(2), 251—257. doi:10.1007/s00040-013-0290-x
  8. Fitzpatrick, Ú., Murray, T. E., Paxton, R. J., Breen, J., Cotton, D., Santorum, V., & Brown, M. J. F. (2007). Rarity and decline in bumblebees — A test of causes and correlates in the Irish fauna. Biological Conservation, 136(2), 185—194. doi:10.1016/j.biocon.2006.11.012

Посилання

Галерея
Джмелі на квітах
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.