Джоан Луй (фільм)
«Джоан Луй» (італ. Joan Lui) — італійський художній фільм, випущений 25 грудня 1985 року, головну роль в якому виконав Адріано Челентано, він же був режисером картини. Фільм розповідає про другий прихід Ісуса Христа на Землю. У фільмі також звучать пісні, написані та виконані Челентано.
Джоан Луй![]() | |
---|---|
(італ. Joan Lui) | |
![]() | |
Жанр |
фантастика мюзикл |
Режисер | Адріано Челентано |
Продюсер | Адріано Челентано |
Сценарист | Адріано Челентано |
У головних ролях |
Адріано Челентано Клаудія Морі |
Оператор | Альфіо Контіні |
Композитор | Адріано Челентано |
Художник | Lorenzo Baraldid |
Кінокомпанія |
C.G. Silver Film Extra Film Produktion |
Тривалість | 163 хв. |
Мова | італійська |
Країна |
![]() ![]() |
Рік | 1985 |
IMDb | ID 0089375 |
Сюжет
Сюжет фільму розгортається в Італії. Якийсь чоловік під ім'ям Джоан Луй (Адріано Челентано), що з'явився нізвідки, за дуже короткий термін здобуває величезну популярність завдяки своїй нестандартній поведінці і музиці. До середини фільму стає ясно, що сюжет цього фільму тісно переплітається з Біблією, а Джоан Луй виступає в ролі рятівника, який удруге прийшов на Землю напередодні кінця світу.[1]
![]() |
Одного разу в понеділок я прийду на цю землю | ![]() |
У ролях
- Адріано Челентано — Джоан Луй
- Клаудія Морі — Тіна Фостер
- Марта Келлер — Джуді Джонсон
- Федеріка Моро — Емануела Карбоні
- Едвін Меріан — капітан Артур
- Джан Фабіо Боско — Вінстон
- Мірко Сетаро — Музіко
- Ріта Расік — співачка в храмі
- Харухіко Яманукі — Ярак
- П'єро Нуті — Френкі
- Едоардо Романо — голова Ради
- Сал Борджезе — Френк
- Джино Кольяндро — бармен
Знімальна група
- Режисер — Адріано Челентано;
- Сценарій — Адріано Челентано;
- Продюсер — Маріо Чеккі Горі, Вітторіо Чеккі Горі, Лучано Луна;
- Оператор — Альфіо Контіні;
- Композитор — Адріано Челентано, Рональд Джексон, Пінуччіо Піраццолі;
- Художник — Лоренцо Баральді, Елена Манніні;
- Монтаж — Адріано Челентано.
Оцінки
Фільм отримав негативні відгуки критиків. Картина не окупила і половини свого бюджету, вона отримала 7 мільярдів лір, а було витрачено 20 мільярдів. У базі даних сайту IMDb фільм має досить низький рейтинг.[2] Рішення випустити фільм на екрани саме в Різдво теж аж ніяк не допомогло його успішному прокату, як і скорочення хронометражу іншої версії на цілих півгодини (з 2 год. 37 хв. до 2 год.). Також є інформація, що фільм був скорочений прокатчиками без відома Челентано заради можливості давати в своїх кінотеатрах по чотири сеанси на день і отримувати від цього великі доходи, що викликало особливий гнів актора, який погрожував подати на них до суду. За словами Челентано, це вплинуло на збитковість фільму, роблячи його незрозумілим для глядачів.
![]() |
«Дуже амбітний задум італійського сценариста-режисера-актора-композитора-співака Адріано Челентано про якогось нового месію Джоані Луї (тобто Джоан Він), який з'явився в світ для порятунку або, навпаки, покарання всього людства, але знову не був пізнаний і зрозумілий, отримавши від скандальних газетярів прізвисько Людина-П'ятниця. Картина поставлена сумбурно, еклектично, анархічно, вона надзвичайно багатозначна і претензійна, абсолютно незрозуміла з основної думки, оскільки і в голові автора панує неймовірне сум'яття.
Створюється таке враження, що він сам до пуття не знає, яка з ідей є головною в цьому "посланні заблукалому людству". Ряд оригінальних номерів, як в концерті, не можуть підтримати інтерес до стрічки на всьому її тривалому (майже тригодинному) протязі. Як партнерки актора виступають відразу три красиві жінки, в тому числі — і його дружина в реальному житті, Клаудія Морі. Забавно, що в Італії цей фільм вирішили випустити на екрани саме в Різдво, що аж ніяк не допомогло його успішному прокату, як і скорочення хронометражу іншою версією на цілих півгодини» — кінорецензія Сергія Кудрявцева „Комедійна притча“ у виданні „Книга кінорецензій «3500»“, 1990 рік.[3] Оригінальний текст (рос.) «Очень амбициозный замысел итальянского сценариста-режиссёра-актёра-композитора-певца Адриано Челентано о некоем новом мессии Джоане Люи (то есть Джоан Он), который явился в мир для спасения или, напротив, наказания всего человечества, но опять не был узнан и понят, получив от скандальных газетчиков прозвище Человек-Понедельник. Картина поставлена сумбурно, эклектично, анархично, она чрезвычайно многозначительна и претенциозна, совершенно неясна по основной мысли, поскольку и в голове автора царит невероятная сумятица.
Создаётся такое впечатление, что он сам толком не знает, какая из идей является главной в этом "послании заблудшему человечеству". Ряд оригинальных номеров, как в концерте, не могут удержать интерес к ленте на всём её долгом (почти трёхчасовом) протяжении. В качестве партнёрш актёра выступают сразу три красивые женщины, в том числе — и его жена в реальной жизни, Клаудия Мори. Забавно, что в Италии этот фильм решили выпустить на экраны именно в Рождество, что отнюдь не помогло его успешному прокату, как и сокращение хронометража другой версии на целых полчаса» |
![]() |
![]() |
«У 70-х роках Адріано Челентано поставив фільми „Юппі-ду“ і „Божевільний Джеппо“.
У 80-х — музичну притчу на релігійну тему „Джоан Він“. «Те, єдине, до чого треба прагнути у житті, — це любов», — не втомлюється говорити Адріано. І фільм „Джоан Він“ став його палким закликом до вічних моральних цінностей. А. Челентано зіграв в цій картині нового Христа, який прийшов на Землю, щоб нести людству любов… Фільм не приніс успіху: незважаючи на окремі цікаво продумані музично — хореографічні сцени, позначилися жанрова аморфність, деяка ваговитість дії. Глядачі, які налаштувалися на початку картини на забавну комедію, опинилися розчарованими. Шанувальники ж філософської притчі вважали фільм занадто легковажним… Після невдачі з „Джоан Він“ і комедії „Буркотун“ Челентано на час пішов з кіно. Не просто складалося і його особисте життя, бо навіть статуя Клаудії Морі, поставлена Адріано перед фасадом його вілли, не завадила йому не на жарт захопитися своєю партнеркою Орнеллою Муті. До того ж під час однієї з передвиборних компаній він невдало виступив по телебаченню, за що потрапив під суд, який засудив його до великого штрафу…» — російський кінокритик Олександр Федоров[4] Оригінальний текст (рос.) «В 70-х годах Адриано Челентано поставил фильмы „Юппи-ду“ и „Безумец Джеппо“.
В 80-х — музыкальную притчу на религиозную тему „Джоан Он“. "То, единственное, к чему надо стремиться к жизни, — это любовь", — не устает говорить Адриано. И фильм „Джоан Он“ стал его страстным призывом к вечным моральным ценностям. А. Челентано сыграл в этой картине нового Христа, который пришел на Землю, чтобы нести человечеству любовь... Фильм не принес успеха: несмотря на отдельные интересно решенные музыкально - хореографические сцены, сказались жанровая аморфность, некоторая тяжеловесность действия. Зрители, настроившиеся в начале картины на забавную комедию, оказывались разочарованными. Поклонники же философской притчи посчитали фильм слишком легковесным... После неудачи с „Джоан Он“ и комедии „Ворчун“ Челентано на время ушел из кино. Не просто складывалась и его личная жизнь, ибо даже статуя Клаудии Мори, поставленная Адриано перед фасадом его виллы, не помешала ему не на шутку увлечься своей партнершей Орнеллой Мути. К тому же во время одной из предвыборных компаний он неудачно выступил по телевидению, за что попал под суд, приговоривший его к крупному штрафу...» |
![]() |
Музика
У 1985 році Адріано Челентано випустив однойменний альбом — «Joan Lui», який містив саундтреки до фільму.
# | Назва | Тривалість | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1. | «L’uomo perfetto» | 4:58 | |||||||
2. | «Sex Without Love» | 3:04 | |||||||
3. | «Il tempio» | 5:43 | |||||||
4. | «Mistero» | 6:00 | |||||||
5. | «Lunedì» | 4:43 | |||||||
6. | «Qualcosa nascerà» | 6:17 | |||||||
7. | «Splendida e nuda» | 5:45 | |||||||
8. | «L’ora è giunta» | 8:19 | |||||||
9. | «La prima stella» | 4:16 | |||||||
49:00 |
Джерела
- Джоан Луй. kinopoisk.ru. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 21 жовтня 2014. (рос.)
- Joan Lui — ma un giorno nel paese arrivo io di lunedì. imdb.com. Процитовано 21 жовтня 2014. (англ.)
- Джоан Луй. kinopoisk.ru. Сергій Кудрявцев. 1990. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 21 жовтня 2014. (рос.)
- «ДЖОАН ЛУИ» kino-teatr.ru Процитовано 27 жовтня 2019