Орнелла Муті
Орне́лла Му́ті (італ. Ornella Muti, справжнє ім'я Франческа-Романа Рівеллі, італ. Francesca Romana Rivelli; *9 березня 1955, Рим, Італія) — італійська кіноакторка.
Орнелла Муті | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Ornella Muti | ||||
| ||||
На Каннському кінофестивалі (2000) | ||||
Ім'я при народженні |
Франческа-Романа Рівеллі італ. Francesca Romana Rivelli | |||
Народилася |
9 березня 1955 (66 років) Рим, Італія | |||
Національність | італійка | |||
Громадянство | Італія | |||
Релігія | католицтво | |||
Діяльність | акторка, кіноакторка, модель | |||
Роки діяльності | 1970—дотепер (як кіноактриса) | |||
Чоловік |
Федеріко Факінетті (1988-?) 2 дітей Алессіо Орано (1975—1981) | |||
Діти | Найке, Кароліна, Андреа | |||
IMDb | nm0001560 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Орнелла Муті у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Життєпис
Народилася 9 березня 1955 в Римі.
Її батько, уродженець Неаполя, був журналістом, мати, за національністю естонка, працювала скульпторкою. Бабуся та дід Орнелли по лінії матері були родом з Санкт-Петербурга.
Акторська кар'єра почалася в чотирнадцятирічному віці в Італії, коли вона дебютувала у кінофільмі перспективного молодого режисера Даміано Даміані, згодом — уславленого майстра італійського політичного детективу. У фільмі про мафію «Найвродливіша дружина» актриса зіграла юну сицилійку, якій сподобався хлопець із «родини» (його грав актор Алессіо Орано).
Під час зйомок Франческа-Романа Рівеллі взяла собі нове ім'я Орнелла Муті; її власне Даміані вважав надто пересічним для афіші.
У 1974 перший великий успіх актрисі приніс фільм «Народний роман» режисера Маріо Монічеллі.
У 1976 на екрани вийшла картина Марко Феррері «Остання жінка», де Орнелла зіграла в дуеті з Жераром Депардьє. У режисера Феррері Орнелла Муті знялася також у фільмах «Історії звичайного божевілля» (1981) і «Майбутнє — це жінка» (1984).
У 1984 на екрани вийшов фільм «Любов Свана» Фолькера Шлендорфа. У цій картині партнерами актриси по знімальному майданчику стали Джеремі Айронс, Фанні Ардан і Ален Делон. Завдяки цим фільмам Орнелла Муті стала символом італійського кінематографу за кордоном, у США і у Франції.
Фільм Майка Годжеса «Флеш Ґордон» (1980), у якому Орнелла Муті зіграла роль розкішної й підступної принцеси Аури, увійшов до списку «100 найкращих фільмів» США.
Серед провідних робіт акторки — комедії з Адріано Челентано «Приборкання норовистого» (1980) і «Шалено закоханий» (1981), а також ролі в картинах режисера й актора Ренато Поццетто «Ніхто не досконалий» (1981) і «Бідний багатій» (1983).
У 1980 на екрани вийшов фільм «Життя прекрасне» радянського режисера Григорія Чухрая, у якому актриса зіграла головну роль.
У кожній країні Орнелла Муті знана за різниими роботами. У СРСР вона стала добре відомою за фільмами з Челентано (фільм «Приборкання норовистого» — рекордсмен кінопрокату 1983), у Німеччині — за фільмами «Вдови» (1998) Шеррі Гормай і «Безстрашний» (1999) режисера Джовінаццо, у Франції — за ролями в картинах «Світські леви» (2000) Фаб'єна Онтеньєна, «Трилогія» (2001) Луки Бельвю і «Веселі та засмаглі — 3» (2005) режисера Патріса Леконта.
Актрису люблять в Іспанії, Бразилії й навіть у Китаї, де в 1999 вона зіграла у фільмі «Вогняна земля» Міґеля Літтіна.
Фільмографія актриси налічує близько сотні картин і кілька десятків серіалів, знятих у різних країнах світу. Її партнерами були такі видатні майстри італійського і світового кіно, як Уго Тоньяцці, Вітторіо Гассман, Альберто Сорді, Мікеле Плачідо, Джеремі Айронс, Мішель Пікколі та багато інших.
У травні 2008 на Канському фестивалі Орнелла Муті представила свою першу колекцію ювелірних прикрас.
У 2016 році купила квартиру в Москві і оголосила, що хоче стати громадянкою Росії[1]. Це було викликано тим, що її третій чоловік мав бізнес в Росії і переїхав туди. Пізніше вона відмовилася від цієї ідеї і розійшлася із третім чоловіком.
У 2019 році Касаційним судом Італії підтверджено вирок у вигляді пів року тюремного ув'язнення і штрафу за надання фальшивої медичної довідки для поїздки на Російську Федерацію[2]
Особисте життя
У 1970 на зйомках фільму «Найвродливіша дружина» Орнелла Муті познайомилася з Алессіо Орано. Через п'ять років пара одружилася. Шлюб протримався 7 років (1975—1981).[3]
У 1980 на зйомках фільму «Приборкання норовистого» у Орнелли Муті був роман з Адріано Челентано.[4] В інтерв'ю російському телеканалу ТВЦ у 2011 підтвердила, що у неї був роман з Челентано словами: «У акторів це нормально — любов на час фільму…».[5]
Після двох невдалих одружень і цивільного шлюбу з лікарем — пластичним хірургом Стефано Пікколо, який тривав до 2008, Орнелла зустрілася із підприємцем Фабрісом Керерве у тому ж 2008. Новий шлюб тривав 10 років до 2018 року. Вона має троє дітей: дві дочки — Найке та Кароліна та сина Андреа.
Проблеми із законом
25 лютого 2015 судом італійського міста Порденоне була засуджена до восьми місяців ув'язнення і штрафу 600 євро за шахрайство. 10 грудня 2010 актриса відмінила спектакль, збрехавши про хворобу, проте в той же день взяла участь в благодійному вечорі за участі тодішнього голови уряду Російської Федерації В. В. Путіна в Санкт-Петербурзі.[6]
6 липня 2017 року апеляційний суд Трієста пом'якшив вирок до 6 місяців ув'язнення і 500 євро штрафу, 14 червня 2019 вирок підтверджений в касаційній інстанції[7].
Фільмографія
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1970 | ф | Найвродливіша дружина | La moglie più bella | |
1971 | ф | Oasis of Fear | Oasis of Fear | |
1972 | ф | Fiorina la vacca | Fiorina la vacca | |
1972 | ф | The House of the Doves | The House of the Doves | |
1973 | ф | The Sensual Man | The Sensual Man | |
1973 | ф | The Nun and the Devil | The Nun and the Devil | |
1974 | ф | Народний роман | Romanzo popolare | |
1974 | ф | Аппассіоната | Appassionata | Юджинія Рутеллі |
1974 | ф | Italian Graffiti | Italian Graffiti | |
1975 | ф | Mistress of the Devil | Mistress of the Devil | |
1975 | ф | La Joven casada | La Joven casada | |
1976 | ф | Остання жінка | La Dernière femme | |
1976 | ф | Pure as a Lily | Pure as a Lily | |
1976 | ф | L'Agnese va a morire | L'Agnese va a morire | |
1977 | ф | Нові чудовиська | I nuovi mostri | |
1977 | ф | Death of a Corrupt Man | Death of a Corrupt Man | |
1977 | ф | Смерть негідника | Mort d'un pourri | Валері |
1977 | ф | La stanza del vescovo | La stanza del vescovo | |
1978 | ф | Ritratto di borghesia in nero | Ritratto di borghesia in nero | |
1978 | ф | Eutanasia di un amore | Eutanasia di un amore | |
1978 | ф | Primo amore | Primo amore | |
1979 | ф | Життя прекрасне | Life Is Beautiful | |
1979 | ф | Neapolitan Mystery | Neapolitan Mystery | |
1980 | ф | Приборкання норовистого | Il Bisbetico Domato | |
1980 | ф | Flash Gordon | Flash Gordon | |
1981 | ф | Шалено закоханий | Madly in Love | |
1981 | ф | Tales of Ordinary Madness | Tales of Ordinary Madness | |
1981 | ф | Nessuno è perfetto | Nessuno è perfetto | |
1982 | ф | Бонні і Клайд по-італійськи | Bonnie e Clyde all'italiana | |
1982 | ф | La ragazza di Trieste | La ragazza di Trieste | |
1983 | ф | Un povero ricco | Un povero ricco | |
1984 | ф | Un amour de Swann | Un amour de Swann | |
1984 | ф | Il futuro è donna | Il futuro è donna | |
1985 | ф | Tutta colpa del paradiso | Tutta colpa del paradiso | |
1986 | ф | Grandi magazzini | Grandi magazzini | |
1986 | ф | Stregati | Stregati | |
1987 | ф | Chronicle of a Death Foretold | Chronicle of a Death Foretold | |
1987 | ф | Io e mia sorella | Io e mia sorella | |
1988 | ф | Codice privato | Codice privato | |
1988 | ф | Il frullo del passero | Il frullo del passero | |
1989 | ф | Wait Until Spring, Bandini | Wait Until Spring, Bandini | |
1989 | ф | 'O Re | 'O Re | |
1990 | ф | Captain Fracassa's Journey | Captain Fracassa's Journey | |
1990 | тф | A Season of Giants | A Season of Giants | |
1990 | ф | Stasera a casa di Alice | Stasera a casa di Alice | |
1991 | ф | Оскар | Oscar | |
1991 | ф | Especially on Sunday | Especially on Sunday | |
1991 | ф | Count Max | Count Max | |
1992 | ф | Одного разу, порушивши закон | Once Upon a Crime | Елена Мороско |
1993 | ф | The Bilingual Lover | The Bilingual Lover | |
1996 | ф | Stella's Favor | Stella's Favor | |
1998 | тф | The Count of Monte Cristo | The Count of Monte Cristo | |
—1998 | с | The Count of Monte Cristo | The Count of Monte Cristo | |
1999 | ф | Dirty Linen | Dirty Linen | |
2000 | ф | Jet Set | Jet Set | |
2000 | ф | Tierra del Fuego | Tierra del Fuego | |
2001 | ф | Остання втеча | Last Run | |
2001 | ф | Завтра | Tomorrow | |
2001 | ф | Hotel | Hotel | |
2002 | ф | Après la vie | Après la vie | |
2002 | ф | Cavale | Cavale | |
2002 | ф | Un couple épatant | Un couple épatant | |
2004 | ф | The Heart Is Deceitful Above All Things | The Heart Is Deceitful Above All Things | |
2004 | ф | Di que sí | Di que sí | |
2006 | ф | Розслідування | The Inquiry | |
2006 | ф | Веселі і засмаглі | Friends Forever | |
2007 | ф | Civico zero | Civico zero | |
2012 | ф | Римські пригоди | To Rome with Love | |
2016 | ф | Checkmate | Checkmate | |
2018 | ф | Magical Nights | Magical Nights |
Кліпи
- 1979 - UFO "Belladonna"
- 2016 - "#ЯкЧелентано"
Примітки
- Москва | Новости | Орнелла Мути переехала в Москву за «королем сетевого маркетинга» — MosDay.ru
- Si diede malata ma era a cena con Putin, condannata Ornella Muti. ANSAit (італійська). 13 червня 2019. Процитовано 14 червня 2019.
- Ornella Muti Biografia di Ornella Muti. corriere.it. (італ.)
- Адриано Челентано и Клаудиа Мори. История любви. aif.ru. Наталія Григор'єва. 2014. Процитовано 21 жовтня 2014. (рос.)
- Интервью с Орнеллой Мути на YouTube
- Актрису Орнеллу Муті засудили до восьми місяців в'язниці. espreso.tv (укр.). Еспресо TV. 25 лютого 2015. Процитовано 25.05.2021.
- Si finse malata e “disertò” il teatro per partecipare alla cena con Putin, condannata Ornella Muti (італ.). la Stampa. 14 червня 2019. Процитовано 14 червня 2019.