Клаудія Морі
Клаудія Морі (італ. Claudia Mori, справжнє ім'я Клаудія Мороні (італ. Claudia Moroni), нар. 12 лютого 1944, Рим, Італія) — італійська кіноакторка, телепродюсерка, співачка і музична продюсерка. Співавторка практично всіх творчих заходів Адріано Челентано: спільно знялась у 10 кінокартинах, записувала альбоми, створювала сценарії і тексти до фільмів та пісень, брала участь у телепередачах та фестивалях. Генеральна директорка студії «Clan Celentano».
Клаудія Морі | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Claudia Mori | ||||
| ||||
Кадр з фільму «Юппі-Ду» 1975 року | ||||
Ім'я при народженні | Клаудія Мороні | |||
Народилася |
12 лютого 1944 (77 років) Рим, Італія | |||
Громадянство | Італія | |||
Діяльність | акторка, співачка, музикантка, кіноакторка, виконавча продюсерка, музична продюсерка, телепродюсерка | |||
Роки діяльності | з 1959 року | |||
Чоловік | Адріано Челентано (з 1964 року) | |||
Діти | Розіта (1965), Розалінда (1968), Джакомо (1966) | |||
IMDb | nm0605227 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Клаудія Морі у Вікісховищі |
Життєпис
Клаудія Мороні народилася 12 лютого 1944 року в Римі.
В 1960-х зустрічалася з футболістом Франсіско Лояконо.
У 1963, на знімальному майданчику фільму «Якийсь дивний тип», зустріла співака та актора Адріано Челентано, з яким одружилася в 1964 році. Вінчання у церкві Святого Франциска в місті Гроссето відбулося вночі і таємно, бо Челентано приховував одруження від поточної партнерки, Мілени Канту (яка дізналася про шлюб значно пізніше з газет).
«Нічого цікавішого від Челентано я у своєму житті не зустрічала» — Клаудія Морі[1]
Наприкінці 1960-х переїхала з чоловіком на віллу біля підніжжя Монте Барро, поблизу Гальб'яте (провінція Лекко), де пара усамітнено живе понині. «Будівництво Святого Петра», що тривало 15 років через фінансування авторських фільмів Челентано і купівлю ним сусідніх ділянок (співак остерігався придбання їх будівельними компаніями)[2], сьогодні оточене гаями і галявинами, містить два десятки віталень, умебльованих з розкішшю Голлівуду 1920-х, студію звукозапису; годинникову майстерню, басейн, тенісні корти, футбольне поле, стайню та манеж, де Адріано об'їжджає коней, і фонтан зі скульптурою з залізобетону, що зображає Клаудію.[3]
Морі народила трьох дітей і виховувала їх переважно сама (чоловік рідко бував удома через активну творчість) в авторитарному стилі.[4] Розіта Челентано (17 лютого 1965) — відома в Італії теле- та радіоведуча, знялася у кількох фільмах і записала студійний альбом.[5] Син Джакомо (17 листопада 1966) пише і виконує пісні, знімався в кіно, працює на італійському телебаченні.[6] Розалінда (15 липня 1968), успішна акторка,[7], особливо після фільму Мела Гібсона «Страсті Христові», у 1990—1991 записала два сингли, захоплюється художньою творчістю, влаштовує виставки картин.[4]
У другій половині 1970-х племінник Челентано Джино Сантерколе розірвав шлюб з сетрою Клаудії Морі Анною Мороні, що мала двох дітей. Між Клаудією і Джино виникли суперечки, у яких Челентано став на сторону дружини і на роки відмовився від спілкування з племінником.
У 1980 році на зйомках «Приборкання норовистого» Челентано завів роман з колегою Орнеллою Муті, яка заради нього розлучилася з чоловіком.[8] Газети писали про розлучення Челентано, подружжя тимчасово роз'їхалося. Згодом Адріано публічно вибачився перед дружиною й дітьми і повернувся до сім'ї.[9]
З середини 1980-х, полишивши кар'єру співачки і акторки, Клаудія фактично стала продюсеркою Челентано. Адріано не хотів, щоб Клаудія працювала.
Кар'єра
1960-ті
Клаудія Мороні почала кар'єру в шоу-бізнесі зі зміни прізвища на Морі. Черазелла в однойменному фільмі 1959 року стала першою її роллю. Зіграла у таких значних фільмах, як «Рокко та його брати» Лукіно Вісконті, і «Содом і Гоморра» Роберта Олдріча.
У 1964 році зіграла у режисерському дебюті Челентано «Суперпограбуванні в Мілані». Відтоді згорнула акторську кар'єру на користь вокальної. У 1964, з піснею «Non Guardarmi», записала першу платівку на 45 обертів. Б-сторона цієї платівки містила кавер «Quello che ti dico» американки Літл Іви «The locomotion».
У 1967 пісня «La coppia più bella del mondo», виконана дуетом з чоловіком, стала дуже успішною. Разом вони перемогли на фестивалі в Сан-Ремо 1970 року з «Chi non lavora non fa l'amore». У 1970 дует випустив пісню «30 donne del West» на 45 обертів. Б-сторона цієї платівки містила пісню «Più forte che puoi», соло Морі з псевдонімом «LEI».
1970-ті
Повернувшись на знімальний майданчик після тривалої перерви, Морі у 1971 з'явилася у фільмі «Історія кохання і кинджала» Серджо Корбуччі. В 1973 знялася у кінематографічній версії класичного твору — «Ругантіно». Того ж року зіграла Розіту Флорес у фільмі «Емігрант», де також виконала саундтрек (стрічки Паскуале Феста Кампаніле).
Повернувшись до музики у 1974, разом з піснярем Паоло Ліміті на студії CGD записала альбом «Fuori tempo», до якого увійшла знаменита пісня «Buonasera dottore». Спочатку пісня призначалася Міні Мадзіні, яку та перевиконала роки потому, але була записана Морі і випущена також як сингл, що очолив чарт в наступному році (1975) і став найбільшим успіхом Клаудії Морі як сольної виконавиці. Музику написав співак та продюсер Шел Шапіро, аранжував Детто Маріано, у пісні присутній голос актора Франко Моргана.
У 1975 році Морі зіграла Аделаїду у відзначеному нагородами фільмі Челентано «Юппі-Ду». У тому ж році виконала головну роль картини «Шляхетний венеціанець» Флавіо Могеріні з Марчелло Мастроянні, Ліно Тоффоло і Анною Мізероккі. Саунтрек до стрічки вийшов також на платівці на 45 обертів, яка містила дует Морі з Мастроянні «Come una cenerentola». Морі була співавторкою пісень з Детто Маріано, який створив аранжування до них.
У 1977 році вийшов альбом «È amore» з однойменним синглом, написаним Шелом Шапіро. Альбом містив трек «Ehi, ehi, ehi», написаний Роберто Веккйоні, пісню «Mi vuoi» (написана Івано Фоссаті і опублікована в наступному році як синглова версія Марчеллою Беллою) і одну кавер-версію «Io bella figlia», до пісні бразильського співака Роберто Карлоса Браги.
1978 викнала роль Джильди у стрічці Челентано «Безумство Джеппо», а у 1979 році знялася у фільмі «Кровний зв'язок» Теренса Янга.
1980-ті і 1990-ті
У 1980 Морі зіграла Мірандоліну в кіноверсії твору Карло Ґольдоні «Господарка готелю» Паоло Кавари, з Челентано, Паоло Вілладжо і Міленою Вукотіч. В 1982 році повернулася на фестиваль в Сан-Ремо як гостя з піснею «Non succederà più», що повернула їй на перше місце в чартах через сім років. Пісня мала комерційний успіх також в Іспанії, Франції та Німеччині, містила вокальне інтермеццо Челентано. Цей успіх допоміг парі під час кризи, тому текст був потрактований як автобіографічний.
У 1983 Морі випустила пісню «Il principe», написану з Джанкарло Бігацці і Рафом, яка стала заставкою телепрограми «Hit parade». У 1984 випустила платівку «Claudia canta Adriano», присвячену репертуару чоловіка. У 1985 році Клаудія повернулася на фестиваль в Сан-Ремо, щоб представити пісню «Chiudi la porta», римейк пісні Челентано «Un'altra volta chiudi la porta», записаний десять років тому. У тому ж році вона востаннє зіграла з чоловіком у фільмі «Джоан Луй». У 1986 році вийшов саундтрек до фільму, у якому Морі співала пісню «La prima stella».
З середини 1980-х полишає кар'єру співачки і акторки, щоб продюсувати роботи Челентано.
У 1990 Морі вела телепередачу «Dudu dudù» з Піно Карузо на каналі Rai 2.
З 1991 року стала генеральною директоркою лейблу «Clan Celentano» та спродюсувала відомий альбом чоловіка «Mina Celentano» (1998).
Її останній запис відбувся у 1994 році. Тоді ж знову брала участь у фестивалі Сан-Ремо з конкурсною піснею «Se mi ami», написаною Тото Кутуньйо.
2000-ні
У 2009 році Морі випустила збірку «Claudia Mori Collection», до якої входив CD з усіма її хітами і деякі пісні з Б-сторін старих платівок на 45 обертів, а також DVD з приватним фільмом про сім'ю Челентано, авторизований Морі.
З вересня по грудень 2009 року Морі судила телешоу «The X Factor» на каналі Rai 2.
Зарекомендувала себе як продюсерка телевізійних фікшн з компанією «Ciao Ragazzi!», наприклад, у фільмі «Жило-було місто божевільних…». За цю роботу Морі присуджена спеціальна премія Premio Speciale RomaFictionFest per l'impegno produttivo під час Roma Fiction Fest 2010 року.
10 липня 2014 року Морі випустила автобіографію «Два закоханих борці» («Due guerrieri innamorati»), присвячену 50-річчю шлюбу.[10]
З 2009 року Клаудія Морі займалася продюсуванням мультсеріалу чоловіка «Адріан», прем'єра якого відбулася 21 січня 2019 року.
Фільмографія
Акторка
Рік | Назва українською мовою | Назва мовою оригіналу | Роль | Режисер |
---|---|---|---|---|
1959 | Черазелла | Cerasella | Черазелла | Рафаелло Матарадзо |
1960 | Рокко та його брати | Rocco e i suoi fratelli | прачка | Лукіно Вісконті |
1960 | Куратор | Il corazziere | Мірелла Ланфранкі | Камілло Мастрочінкве |
1961 | Бездоганні | Gli incensurati | Луїза | Франческо Джакуллі |
1962 | Содом і Гоморра | Sodoma e Gomorra | Малеб | Роберт Олдріч |
1962 | Легенда про Фра Дьяволо | La leggenda di Fra Diavolo | Луїза | Леопольдо Савона |
1962 | Трудне кохання | L'amore difficile | Бруна | Серджо Солліма |
1963 | Урсус на Вогняній землі | Ursus nella terra di fuoco | Міла | Джорджо Сімонеллі |
1963 | Якийсь дивний тип | Uno strano tipo | Кармеліна | Лучо Фульчі |
1963 | Чудовий авантюрист | Il magnifico avventuriero | П'єра | Ріккардо Фреда |
1963 | Пригода в мотелі | Avventura al motel | епізод | Ренато Польселлі |
1964 | Суперпограбування в Мілані | Super rapina a Milano | Ванда | Адріано Челентано і П'єро Вівареллі |
1965 | Любов і прощання | Un amore e un addio | епізод | |
1971 | Історія кохання і кинджала | Er più - Storia d'amore e di coltello | Роза Турбіне | Серджо Корбуччі |
1973 | Ругантіно | Rugantino | Розетта | Паскуале Феста Кампаніле |
1973 | Емігрант | L'emigrante | Розіта Флорес | Паскуале Феста Кампаніле |
1975 | Юппі-Ду | Yuppi du | Аделаїда | Адріано Челентано |
1976 | Шляхетний венеціанець | Culastrisce nobile veneziano | Луїза/Надя | Флавіо Могеріні |
1978 | Безумство Джеппо | Geppo il folle | Джільда | Адріано Челентано |
1979 | Кровний зв'язок | Bloodline | Донателла | Теренс Янг |
1980 | Господарка готелю | La locandiera | Мірандоліна | Паоло Кавара |
1982 | Гранд-готель «Ексельсіор» | Grand Hotel Excelsior | клієнтка | Кастеллано і Піполо |
1985 | Джоан Луй | Joan Lui — Ma un giorno nel paese arrivo io di lunedì | Тіна Фостер | Адріано Челентано |
Продюсерка
- 1998 — Поїзд з вершками
- 2002 — Батьки
- 2005 — Рік весни
- 2005 — Де Гаспері. Людина надії.
- 2008 — Ріно Гаетано — але небо завжди блакитне
- 2008 — Ейнштейн
- 2010 — Жило-було місто безумних...
- 2012 — Карузо, голос кохання
Дискографія
Платівки на 45 обертів і CD (сингли)
- 1964 Non guardarmi/Quello che ti dico (кавер-версія італійською пісні The Locomotion Літл Еви)
- 1965 Chiù chiù/Morirò (Italian Yank, IY 10001)
- 1967 La coppia più bella del mondo (дует з Адріано Челентано)/Torno sui miei passi
- 1967 30 donne del west (дует з Адріано Челентано)/Più forte che puoi (під псевдонимом LEI)
- 1970 Chi non lavora non fa l'amore/EA
- 1970 Chi non lavora non fa l'amore/Due nemici innamorati
- 1970 …e fu subito amore/Signore, tu
- 1971 Il sognatore/Amarti volerti pensarti
- 1973 Puppatella/L'amor così si fa
- 1974 Buonasera dottore/Che scherzo mi fai
- 1975 Come una cenerentola (дует з Марчелло Мастроянні, саундтрек до фільму «Шляхетний венеціанець»)/La Montagna
- 1977 Hei, hei…hei!/Sguardo da moglie
- 1979 Pay, pay, pay (дует з Адріано Челентано)
- 1982 Non succederà più/Un filo di pazzia (CGD 10373)
- 1983 No sucederá más (іспаномовна версія Non succederà più)
- 1983 Il principe/Dal dire al fare
- 1984 Nata per te
- 1985 Chiudi la porta/È inutile davvero
- 1994 Se mi ami
- 2009 Non succederà più — Deelay remix
Платівки на 33 оберти і CD (альбоми)
- 1974 Fuori tempo
- 1977 È amore
- 1984 Claudia canta Adriano (перевидано у 1985 році під назвою Chiudi la porta)
- 1985 Chiudi la porta
- 1986 Collezione
- 1994 Claudia Mori e i ragazzi del Clan
- 2009 CMC — Claudia Mori Collection
Джерела
- История любви Адриано Челентано и Клаудии Мори. adme.ru. Процитовано 24 вересня 2016. (рос.)
- Адриано Челентано. Неисправимый романтик и бунтарь Ірина Файт (2013). adview.ru/books Процитовано 10 грудня 2019
- Адриано Челентано. italy4.me. Процитовано 21 жовтня 2016. (рос.)
- Розалинда Челентано: «Мне не хватало отцовской любви». 7days.ru. Процитовано 21 жовтня 2014. (рос.)
- Rosita Celentano. discogs.com. Процитовано 12 грудня 2016. (англ.)
- Биография Giacomo Celentano (Джакомо Челентано). zakazartistov.com. Процитовано 12 грудня 2016. (рос.)
- Розалинда Челентано: Я всегда чувствую присутствие смерти, она где-то неподалёку. moya-semya.ru (Олег Пєранов). 28 липня 2014. Процитовано 23 жовтня 2016. (рос.)
- Адриано Челентано и Клаудиа Мори. История любви. aif.ru. Наталія Григор'єва. 2014. Процитовано 21 жовтня 2014. (рос.)
- Адриано Челентано и Орнелла Мути. known.ru. Процитовано 21 жовтня 2014. (рос.)
- Адриано Челентано и Клаудия Мори отметили золотую свадьбу. segodnya.ua. 2014. Процитовано 21 жовтня 2014. (рос.)