Джованні Кампано

Джованні Кампано (лат. Campanus, італ. Campano da Novara, Giovanni Campano) — італійський математик, астролог XIII століття, автор одного з перекладів (чи перекладення) на латину «Начал» Евкліда, стандартного для XIII–XVI століть[7]. З приміток Кампано до «Начал» виділяються: теорія зірчастого п'ятикутника, ділення прямої в середньому і крайньому відношеннях, задача про трисекцію кута і питання про побудову вписаного в коло правильного дев'ятикутника[8].

Перша сторінка латинського видання «Начал» Евкліда в обробці Джованні Кампано (1482)
Джованні Кампано
Народився 1210[1][2] або 1220[3][4][5]
Новара, П'ємонт, Італія
Помер 13 вересня 1296[2]
Вітербо, Лаціо, Італія[6]
Діяльність астроном, математик, астролог, письменник, перекладач, лікар
Посада капелан

Про біографію Кампано наявні різні відомості. Авраам Кестнер[9] наводить наступні думки авторів XVI–XVII століть: Клод Дешаль зазначає, що трансальпійський гал (Transalpinische Galler) Campan у XI столітті переклав Евкліда з арабської на латину; Фосс наводить його ім'я Ioanes і повідомляє про астронома Campan з Novara в Italia Transpada, який жив близько 1200 року; Тритемій повідомляє, що Campan був знаменитим філософом і астрологом при Генріху III в 1030 році. В кінці XIX століття Кантор[10] наводить лише одну думку, четверту: Йоханн Кампано з Наварри був капеланом при папі Урбані IV (1261–1264), а потім каноніком в Парижі.

Опубліковані роботи
Tetragonismus idest circuli quadratura, 1503

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118666797 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Архів історії математики Мактьютор
  3. LIBRIS — 2012.
  4. Autoritats UB
  5. Alvin
  6. http://www-history.mcs.st-and.ac.uk/Biographies/Campanus.html
  7. Euclid's Elements in the middle ages, by M. Folkerts Каталог середньовічних латинських манускриптів «Начал» Евкліда
  8. Кампанус, математик // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  9. Kaestner, A. Geschichte der Mathematik[недоступне посилання з квітня 2019]. Bd. 2, с. 311
  10. Cantor, Moritz. Vorlesungen über geschichte der mathematik. Leipzig: B. G. Teubner, 1894–1908. Bd. 2, с. 100
  11. G. J. Toomer (1971). Campanus of Novara. У Gillispie, Charles Coulston. Dictionary of scientific biography III. New York: Scribner. с. 23–29. ISBN 978-0-684-10114-9.
  12. Benjamin, Francis Seymour; Toomer, G. J. (1971). Campanus of Novara and medieval planetary theory: Theorica planetarum. University of Wisconsin Press. ISBN 978-0-299-05960-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.