Джованні Томмазо Чімелло

Чімелло народився у заможній родині. Маючи велику схильність до літератури, був знавцем не лише музики, але й поезії. Вже замолоду вирізнявся у місцевій громаді, про що свідчить документ, який підтверджує зайняття ним посади адміністративного ревізора.[1]

Близько 1540 року перебував у Неаполі, де занурився у викладання. Хоча Неаполь з початку XVI століття увійшов до іспанського королівства, заснована під час арагонського панування музична школа, що була пов'язана з іменем фламандського маестро Йоана Тінкторіса, продовжувала функціонувати. Орієнтуючись на неї та Франкіно Ґафурі, він розгортає викладацьку діяльність, через що стає доволі знаменитим.[1] Окрім компонування мадригалів, був також одним з перших авторів неаполітанських віланел і у ряді випадків писав для них також і вірші.[2]

Неаполітанському періодові належать дві музичні збірки опубліковані у 1545 році та теоретична праця «Della perfettione delle 4 note maggiori massima, longa, breve, semibreve», у якій він не обмежується викладенням правил та нового типу нотації, що входила в користування, а й показує їх практичне застосування .[1]

Наступна друкована музична збірка вийшла у 1548 році, як і попередні, у Венеції.[2]

Увійшовши у ласку до фамілії Колонна, присвятив різні твори Маркантоніо Колонна та іншим представникам роду. Переїхав до Рима. Тут займався композиторською діяльністю та був кантором Капели Джуліа, потім капельмейстером. З римського періоду стали помітними його розбіжності з Аннібале Дзоїло, який також був на службі у кардинала Ґульєльмо Сірлето, котрий намагався примирити їх. З 1570 року був також кантором у Сикстинській капелі.[1]

Останні роки життя Чімелло відомі з листа, датованого 13 грудня 1579 роком, написаного ним кардиналу з його рідного міста. Деякі його місця тлумачаться як підтвердження того, що він прийняв певні незначні висвячення. Окрім того, лист засвідчує, що у 1571 році він залишив Рим задля Беневенто, а пізніше Сори, і що мусив, разом з Палестріною та іншими, взяти участь у перевиданні градуалів відповідно до реформи Тридентського собору.[1][2]

Оскільки цей лист є останнім його власноручним документом, у наступні роки в інших джерелах про нього як живого не згадується, а його заповіт датований 1591 роком, то прийнято вважати, що він помер у тому ж році у Монте-Сан-Джованні-Кампано.[1][3] Похований Чімелло у місцевій церкві Санта Джуста.

• Селянські пісні на неаполітанський лад на 3 голоси «Canzoni Villanesche al Modo Napolitano a 3 voci» 1545 — одна з найранніших збірок віланел, що йшла вслід за такою Ноли (1541), та передувала збіркам Віларта (1545), та Донаті (1550)[4]
• Перша книга мадригалів на чотири голоси 1548. Була присвячена Фабріціо Колонна.

• Villanelle on Napolitane. Tesori di Napoli Vol.7 Ensemble Micrologus, Cappella della Pietà de' Turchini. Opus 111
• Madrigal «fuggi'l sereno» on In morte de Madonna Laura. Huelgas Ensemble, диригент Пауль Ван Невел.

• Haar James — Giovan Tomaso Cimello as madrigalist — журнал Studi musicali № 1 за 1993, стор. 23-59

• Чімелло — Venimo a salutarte a 'sta contrata — Ensemble Daedalus, Roberto Festa — YouTube