Джонні Кеш

Джо́нні Кеш (англ. Johnny Cash; 26 лютого 1932, Кінгсленд, Арканзас, США — 12 вересня 2003, Нашвілл, Теннессі, США) — американський співак, автор пісень, музикант і актор.[4] Значна частина музики Кеша містила теми смутку, моральної скорботи та спокути, особливо на пізніх етапах його кар'єри.[5] Джонні був відомий своїм глибоким, спокійним басо-баритоновим голосом,[7][8] характерним звучанням його трендової групи The Tennessee Three, що характеризується потягуючими ритмами гітари, непокірністю[9][10] пронизаною темами журби, спасіння, страждань породжених моральними дилемами, безкоштовними тюремними концертами[11] та використанням чорного сценічного гардеробу, що принесло йому прізвисько «чоловік у чорному» (англ. The Man in Black).

Джонні Кеш
Основна інформація
Дата народження 26 лютого 1932(1932-02-26)[1][2][…]
Місце народження Кінгсленд, Клівленд, Арканзас, США
Дата смерті 12 вересня 2003(2003-09-12)[1][2][…] (71 рік)
Місце смерті Нашвілл, США[1]
Поховання
Hendersonville Memory Gardensd : 
Роки активності 1954 — 2003
Громадянство США
Віросповідання Баптизм
Професії гітарист, автор-виконавець, співак, актор, композитор, музикант, автор пісень, автобіограф, телеактор, кіноактор, актор озвучування, мандолініста, письменник
Співацький голос бас-баритонd
Мова англійська
Жанри Кантрі, outlaw countryd, Госпел, Рок-н-рол, Рокабілі, блюз і народна музика[3]
Колективи Johnny Cash & June Carterd
Нагороди

Grammy Legend Award (1991)

Зала слави рок-н-ролу

Жива легенда Бібліотеки Конгресуd (квітень 2000)

премія Гораціо Елджераd (1977)

Americana Award for Artist of the Yeard (2003)

"Spirit of Americana" Free Speech Awardd (2002)

зірка на голлівудській Алеї слави

johnnycash.com
Цитати у Вікіцитатах
 Файли у Вікісховищі

Народжений в родині бідних фермерів, що вирощувили бавовну в Кінгсленді, штат Арканзас, Кеш піднявся до слави у тоді популярній рокабілі-сцені в Мемфісі, штат Теннессі, після чотирьох років служби у Повітряних силах США. Традиційно, він починав свої концерти з простого представлення: «Привіт, — я Джонні Кеш!» (англ. «Hello, I'm Johnny Cash»),[13] і одразу ж граючи «Folsom Prison Blue», одну з його авторських пісень. Поряд з «Folsom Prison Blues», серед інших його авторських пісень: «I Walk the Line», «Ring of Fire», «Get Rhythm» та «Man in Black». Джонні також зняв жартівливі номери, такі як «One Piece at a Time» та «A Boy Named Sue», дует зі своєю майбутньою дружиною Джун під назвою «Jackson» (за ним послідувало багато подальших дуетів після їх весілля), а також залізничні пісні, такі як «Hey, Porter», «Orange Blossom Special» та «Rock Island Line».[14] На останньому етапі своєї кар'єри, він обробляв пісні сучасних рок-виконавців того часу; його найбільш помітними каверами були «Hurt» від Nine Inch Nails, «Rusty Cage» від Soundgarden і «Personal Jesus» від Depeche Mode.

Кеш — один з найбільш продаваних музичних виконавців усіх часів, який продав понад 90 мільйонів платівок у всьому світі.[15][16] Його жанрова музика охоплювала кантрі, рок-н-рол, рокабілі, блюз, фолк та госпел. Дане поєднання стилів принесло йому рідкісну честь потрапити до Залів слави кантрі-музики, рок-н-ролу та госпел-музики.

Одна з найкращих пісень «Hurt» була записана за один дубль. Під час запису пісні, а потім і відеоряду Джонні Кеш плакав. Кеш помер 7 місяців потому. У 2004 році вийшла американська біографічна драма режисера Джеймса Менґолда, про життя Джонні Кеша під назвою «Переступити межу» (англ. Walk the Line).

Життєпис
Джоні Кеш і його друга жінка, June Carter, 1969

Співак жив в незаможній сім'ї. Його батько був фермером, а мати домогосподаркою. Стосунки з батьком в Джона були гострими, оскільки батько часто випивав. Мати любила Джона та захищала від батька, за що не рідко отримувала побої. Брат Кеша був улюбленцем батька — працьовитий і прагматичний. Вони полюбляли разом слухати Джун Картер, яка згодом стала коханою Джона. Брат загинув через катастрофу на деревообробній фабриці, будучи ще дитиною.

Кеш покинув дім та пішов служити в американські війська. Саме там він і почав писати власні пісні.

Повернувшись до цивільного життя він вирішує записати першу власну платівку яка й принесла йому відомість.

Джон почав виступати із зірками того часу і сам ставав зіркою.

В період частих виступів Джон підсів на наркотики, які й зіпсували його кар'єру і життя в подальшому. Він все більше вживав заборонені речовини і все менше уваги приділяв підготовці до концертів. Його арештували на кордоні з Мексикою, за перевезення наркотиків, які він заховав всередині гітари.

Побороти залежність йому допомогла його майбутня друга дружина Джун Картер. Вона допомогла налагодити йому життя та відновити стосунки із батьком.

Його трек «Коли він прийде» («The Man Comes Around») було використано у титрах фільмів «Світанок мерців» та «Логан», а трек «Hurt» став саундтреком стрічки.

Дискографія
  • Johnny Cash with His Hot and Blue Guitar! (1957)
  • The Fabulous Johnny Cash (1958)
  • Hymns by Johnny Cash (1959)
  • Songs of Our Soil (1959)
  • Now, There Was a Song! (1960)
  • Ride This Train (1960)
  • Hymns from the Heart (1962)
  • The Sound of Johnny Cash (1962)
  • Blood, Sweat and Tears (1963)
  • The Christmas Spirit (1963)
  • Keep on the Sunny Side (with the Carter Family) (1964)
  • I Walk the Line (1964)
  • Bitter Tears: Ballads of the American Indian (1964)
  • Orange Blossom Special (1965)
  • Johnny Cash Sings the Ballads of the True West (1965)
  • Everybody Loves a Nut (1966)
  • Happiness Is You (1966)
  • Carryin' On with Johnny Cash & June Carter (with June Carter) (1967)
  • From Sea to Shining Sea (1968)
  • The Holy Land (1969)
  • Hello, I'm Johnny Cash (1970)
  • Man in Black (1971)
  • A Thing Called Love (1972)
  • America: A 200-Year Salute in Story and Song (1972)
  • The Johnny Cash Family Christmas (1972)
  • Any Old Wind That Blows (1973)
  • Johnny Cash and His Woman (with June Carter Cash) (1973)
  • Ragged Old Flag (1974)
  • The Junkie and the Juicehead Minus Me (1974)
  • The Johnny Cash Children's Album (1975)
  • Johnny Cash Sings Precious Memories (1975)
  • John R. Cash (1975)
  • Look at Them Beans (1975)
  • One Piece at a Time (1976)
  • The Last Gunfighter Ballad (1977)
  • The Rambler (1977)
  • I Would Like to See You Again (1978)
  • Gone Girl (1978)
  • Silver (1979)
  • A Believer Sings the Truth (1979)
  • Johnny Cash Sings with the BC Goodpasture Christian School (1979)
  • Rockabilly Blues (1980)
  • Classic Christmas (1980)
  • The Baron (1981)
  • The Adventures of Johnny Cash (1982)
  • Johnny 99 (1983)
  • Highwayman (with Waylon Jennings, Willie Nelson & Кріс Крістоферсон) (1985)
  • Rainbow (1985)
  • Heroes (with Waylon Jennings) (1986)
  • Class of '55 (з Roy Orbison, Джеррі Лі Льюїсом & Carl Perkins) (1986)
  • Believe in Him (1986)
  • Johnny Cash Is Coming to Town (1987)
  • Classic Cash: Hall of Fame Series (1988)
  • Water from the Wells of Home (1988)
  • Boom Chicka Boom (1990)
  • Highwayman 2 (з Waylon Jennings, Willie Nelson & Кріс Крістоферсон) (1990)
  • The Mystery of Life (1991)
  • Country Christmas (1991)
  • American Recordings (1994)
  • The Road Goes on Forever (з Waylon Jennings, Willie Nelson & Кріс Крістоферсон) (1995)
  • American II: Unchained (1996)
  • American III: Solitary Man (2000)
  • American IV: The Man Comes Around (2002)
  • My Mother's Hymn Book (2004)
  • American V: A Hundred Highways (2006)
  • American VI: Ain't No Grave (2010)
  • Out Among the Stars (2014)

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118519433 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Montreux Jazz Festival Database
  4. Johnny Cash & June Carter. Last.fm. 2010. Процитовано 20 січня 2010.
  5. Mulligan, J. (24 лютого 2010). Johnny Cash: American VI: Ain't No Grave. Entertainment.ie (album review). Процитовано 22 березня 2010.
  6. Pareles, Jon (16 вересня 1994). Pop Review; Johnny Cash, Austerely Direct From Deep Within. New York Times. Процитовано 26 лютого 2019.
  7. Although Cash's voice type endured over the years, his timbre changed noticeably. Pareles writes: "Through a recording career that stretches back to 1955, Cash's bass-baritone voice has gone from gravelly to grave."[6]
  8. Urbanski, 2003, с. xiv.
  9. Dickie, M. (2002). Hard talk from the God-fearin', pro-metal man in Black. У Streissguth, M. Ring of fire: The Johnny Cash reader. Cambridge, MA: Da Capo. с. 201–205. ISBN 9780306811227.
  10. Streissguth, M. (2006). Johnny Cash: a biography. Philadelphia, PA: Da Capo. с. 196. ISBN 9780306813689.
  11. Fox, JA (17 жовтня 2005). Hard time's never a 'circus'. The Boston Herald (Baylor University). Архів оригіналу за 20 вересня 2006. Процитовано 22 березня 2010.
  12. Schultz, B. (1 липня 2000). Classic Tracks: Johnny Cash's 'Folsom Prison Blues'. Mix. Архів оригіналу за 2 січня 2010. Процитовано 22 березня 2010. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  13. Schultz refers to this phrase as Cash's "trademark greeting," and places his utterance of this line, on Cash's At Folsom Prison album, "among the most electrifying [seconds] in the history of concert recording."[12]
  14. For discussion of, and lyrics to, Cash's songs, see Cusic, D., ред. (2004). Johnny Cash: The songs. New York, NY: Thunder's Mouth. ISBN 9781560256298.
  15. Holden, Stephen (13 вересня 2003). Johnny Cash, Country Music Bedrock, Dies at 71. The New York Times. Процитовано 25 лютого 2013.
  16. Jones, Rebecca (14 січня 2014). More Johnny Cash material will be released says son. BBC News. Процитовано 13 лютого 2016.
  17. Johnny Cash. Biography. last.fm (англійською). 3 червня 2012. Процитовано 6 жовтня 2013.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.