Джон Арбетнот Фішер
Сер Джон Арбетнот «Джекі» Фішер, 1-й барон Фішер оф Кильверстоун (англ. John Arbuthnot 'Jacky' Fisher) (25 січня 1841 року, Цейлон — 10 липня 1920 року, Лондон) — адмірал Королівського Британського військово-морського флоту, надававши великий вплив на тактику, стратегію, розвиток і матеріально-технічне оснащення Королівського військово-морського флоту Великої Британії.
| Джон Арбетнот Фішер | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| John Arbuthnot Jacky Fisher | |||||
 | |||||
| Прізвисько | "Джекі" | ||||
| Народження |
25 січня 1841 Шрі-Ланка | ||||
| Смерть |
10 липня 1920 (79 років) Лондон злоякісна пухлина | ||||
| Поховання | Church of St Andrew, Kilverstoned | ||||
| Країна |
 Сполучене Королівство | ||||
| Приналежність |
Велика Британія | ||||
| Рід військ |
Велика Британія Військово-морські сили Великої Британії | ||||
| Освіта | King Henry VIII School, Coventryd | ||||
| Звання | Адмірал флоту | ||||
| Війни / битви | Перша світова війна і Кримська війна | ||||
| Титул | барон | ||||
| Діти | Pamela Mary Fisherd[1], Dorothy Sibyl Fisherd[1], Beatrix Alice Fisherd[1] і Cecil Vavasseur Fisher, 2nd Baron Fisherd[1] | ||||
| Нагороди |
| ||||
 Джон Арбетнот Фішер у Вікісховищі | |||||
Біографія
Син плантатора: лицар (1894), барон (1909). У службі (1854), офіцер (1860), контр-адмірал (1890), віце-адмірал (1896), адмірал (1902) і адмірал флоту Великої Британії (1905).
Брав участь у Кримській (1853-1856) і англо-китайській (1859-1860) війнах, єгипетської експедиції (1882). Директор Департаменту морської артилерії (1886-1891). Адмірал-суперінтендант Портсмутських доків (1891). 3-й лорд Адміралтейства (1892-1897).
Головнокомандувач Північноамериканською і Вест-індською станцією (1897—1899). Головнокомандувач Середземноморським флотом (1899—1902). Головнокомандувач у Портсмуті (1903−1904). Перший морський лорд c 20 жовтня 1904 року по 25 січня 1910 року і у 1914—1915 роках. Був засновником концепції проектування і бойового застосування дредноутів, лінійних крейсерів, він був прибічником розвитку підводних і авіаносних бойових кораблів.
Вперше визначив і ввів у геостратегію і стратегічну географію поняття «геостратегічна точка або об'єкт», стосовно до геополітичних інтересам Британської імперії.
Виразно розумів значення природних ресурсів у глобальний стратегії: «Хто володіє нафтою, той править світом».
Нагороди
- Кавалер ордена Бані (14.8.1882)
- Лицар-командор ордена Бані (26.5.1894)
- Лицар великого хреста ордена Бані (26.6.1902)
- Кавалер ордена Заслуг (27.6.1905)
- Лицар великого хреста Королівського Вікторіанського ордена (10.6.1908) [джерело не вказаний 3592 дня]
- Орден святого Олександра Невского (23.11. 1908)[2]
Цікаві факти
- Фішер був лютим прибічником технічних нововведень на британському військово-морському флоті. У тому числі переходу на рідке паливо, розуміючи, що у результаті можна буде добитися більшої швидкості, ефективності і маневреності. «Рідке паливо, — писав він у 1901 рокові, — приведе до справжньої революції у військово-морській стратегії. Це справа надзвичайної державної важливості». Фішер забезпечив підтримку адміралтейства перським нафтовим концесіям. Фішеру вдалось упевнити у цім і свого наступника на посту першого лорда адміралтейства — Вінстона Черчилля. До літа 1914 року британський військово-морський флот був повністю переведений на рідке паливо, а британський уряд став власником контрольного пакета акцій Англо-перської компанії[2].
- Фішер повністю розділяв геополітичні погляди Альфреда Мехена і Ф. Коломба, які базувались на завоюванні панування на морі, як головної умови перемоги у війні, що досягається повним знищенням ворожого флоту у генеральному бою лінійних кораблів. Це виявилося у його впливі на розробку військово-морської доктрини і програми воєнного кораблебудування Англії.
- У 1904-1905 роках Фішер вміло використав японський флот у цілях ослаблення геополітичного впливу Росії на Тихоокеанськім театрі. За ініціативи Фішера англійські воєнні радники у Японії сприяли реалізації японським флотом тактики блокування російської військово-морської бази Порт-Артур. Японський флот завчасно поповнився новими кораблями англійського будування. Під час якого вирішити результат російсько-японської війни Цусімського бою на всіх бойових кораблях ескадри адмірала Того англійського будування перебували англійські спостерігачі. Англія перша узагальнила досвід російсько-японської морської війни у плані особливостей бойового застосування бойових кораблів різних класів і використала його у своєму воєннім суднобудуванні.
16[джерело?]
Труди
- Fisher, John Arbuthnot Fisher, Baron. Records, by the Admiral of the Fleet, Lord Fisher London, New York [etc.]: Hodder and Stoughton, 1919.
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
- Кавалеры Императорского ордена Святого Александра Невского (1725—1917). Биобиблиографический словарь в трех томах. Т.3. — М., 2009. — С.968.
Джерела #і література
- Російський державний історичний архів. Ф.496, оп.3, д.38-би.
- Залесский К. А. Хто був хто у Першій #світовий війні. МА., 2003. — З.616-617. .Heathcote, T. A. (2002). The British Admirals of the Fleet 1734—1995. Pen & Sword Ltd. ISBN 0-85052-835-6
- Lambert, Nicholas A. Sir John Fisher’s Naval Revolution. Columbia: University of South Carolina Press, 1999.
- Massie, Robert K. Castles of Steel: Britain, Germany, and the Winning of the Great War at Sea. Great Britain: Jonathon Cape, 2004.
- Murfett, Malcolm H. The First Sea Lords from Fisher to Mountbatten. Westport, 1995.
- Sumida, Jon Tetsuro. In Defence of Naval Supremacy: Finance, Technology, and British Naval Policy 1889—1914. Paperback ed. London and New York: Routledge, 1993.
- Дэниел Ергин. {{{Заголовок}}} = The Prize: The Epic Quest for Oil, Money, and Power. — М. : Альпина Паблишер, 2011. — 960 с. — ISBN 978-5-9614-1252-9.