Джон Баррі

Баррі здобув освіту в Школі Св. Петра (St Peter's School) в Йорку, а уроки композиції йому давав Френсіс Джексон, органіст Йоркського мінстера. До середини 1970-х Баррі прожив у своїй рідній Англії та в Іспанії, уникаючи британської системи оподаткування, але згодом переїхав до США, в Ойстер-бей недалеко від Нью-Йорка.

Баррі був одружений чотири рази. Три перших шлюби закінчувалися розлученнями: Барбара Пікард 1959–1963; Джейн Біркін 1965–1968; і Джейн Сідні 1969–1971. На своїй четвертій дружині, Лорі Баррі, він одружився 3 січня 1978. У нього троє дітей, по одному від першого, другого і четвертого шлюбів.

У 1988 році Баррі лікувався від синдрому спонтанного розриву стравоходу, після чого став схильний до пневмонії. Джон Баррі помер у Нью-Йорку 30 січня 2011 від інфаркту.

Попри те, що його батьки працювали в кіно-бізнесі, виступати як музикант Баррі почав тільки під час служби в армії. Пройшовши курс заочного навчання у джазового композитора Білла Руссо і зробивши аранжування для деяких музичних колективів того часу, він заснував «John Barry Seven». Тоді ж Баррі познайомився з Адамом Фейтом і почав складати пісні спільно з Лесом Вандайком, а також музику до фільмів від імені цього співака. Коли в 1960 році Фейт зняв свій перший фільм «Beat Girl», Баррі виступив композитором, аранжувальником та диригентом музики, яка стала не тільки першим фільмом для Баррі, а й першим альбомом-саундтреком, випущеним у Великій Британії на LP. Також Баррі склав музику до інших фільмів Фейта.

З 1959 по 1962 Баррі працював на студії EMI, створюючи оркестровий акомпанемент для музикантів, що записувалася на цьому лейблі. Починаючи з 1962 року, Баррі перейшов на лейбл Ember Records, на якому він виступав продюсером і аранжувальником альбомів.

Ці успіхи привернули увагу продюсерів нового фільму під назвою «Доктор Но», яких не влаштовувала головна тема Джеймса Бонда, написана Монті Норманом. Баррі був прийнятий на роботу, а результатом стала одна з найвідоміших фірмових мелодій в історії кіно, «Тема Джеймса Бонда». (Її авторство дісталося Монті Норману). Коли продюсери залучили до створення наступного фільму про Джеймса Бонда «З Росії з любов'ю» Лайнела Барта, вони виявили, що Барт не вміє ані читати ноти, ані писати музику. Попри те, що Барт написав заголовну пісню для фільму, продюсери згадали про аранжування Баррі «Теми Джеймса Бонда» і про його участь у створенні і аранжуванні музики до декількох фільмів за участю Адама Фейта. Лайнел Барт також рекомендував Баррі продюсеру Стенлі Бейкеру для фільму «Зулуси». Барт і Баррі разом працювали над фільмом «Людина посередині».

Це стало поворотною точкою в кар'єрі Баррі, і згодом він став одним з найвідоміших композиторів свого часу, ставши володарем п'яти премій «Оскар», а також чотирьох нагород «Греммі», написавши чудову музику для фільмів «Лев узимку», «Опівнічний ковбой», «Народжена вільною» і «Десь в часі».

Вважається, що у Баррі свій оригінальний стиль, який полягає в соковитих струнних і обширному використанні духових. При цьому, він ще й інноватор — він був першим, хто задіяв синтезатори в музиці до фільму («На секретній службі Її Величності»), і став широко використовувати популярних музикантів і популярні пісні у «Опівнічному ковбої».

Баррі написав заголовну музичну тему для телесеріалу «Майстри умовляння — Шукачі-аматори екстра-класу», також відомого під назвою «Невезучі герої», в якому Тоні Кертіс і Роджер Мур в парі грали багатих плейбоїв, які розкривають складні злочини. Музична тема стала хітом в деяких європейських країнах і перевипускалася на збірках диско-хітів 1970-х років. На записі присутні синтезатори Мога. Баррі також є автором музики до кількох мюзиклів, в тому числі «Готель „Квітка Пристрасті“» (слова Тревора Пікока), вдалою постановкою мюзиклу «Біллі» на Вест-енді (слова Дона Блека), а також двох провальних бродвейських вистав, «Маленький принц і авіатор» і «Лоліта, любов моя», в якій автором слів виступив Алан Джей Лернер.

У 1990 році Джон Баррі написав музику до стрічки «Той, що танцює з вовками», яка була удостоєна премії «Оскар» (див. «Dances with Wolves (саундтрек)»).

У 2006 році Баррі виступив виконавчим продюсером альбому під назвою «Here's to the Heroes» австралійського ансамблю Десять Тенорів. На альбомі представлено кілька пісень, які Баррі склав спільно зі своїм приятелем і автором слів до пісень, Доном Блеком.

Оркестровки Баррі нерідко поєднують у собі валторни і струнні таким чином, що його музика стає миттєво впізнаваною. Даючи фільму не тільки головну тему, але і всю партитуру звукової доріжки, музика Баррі нерідко вносить свій внесок в одержання фільмом прихильного прийому, як наприклад у випадку з «Опівнічним ковбоєм», «З Африки» і «Танцями з вовками».

У жовтні 2007 року Джон Баррі оголосив про домовленість з Universal Music France на 2 альбоми. Вони повинні стати його першими сольними роботами за 7 років. Очікується, що один з них буде джазовим, а інший — класичним, за прикладом раніше випущених ним «The Beyondness of Things» і «Eternal Echoes».

• John Barry на сайті Данського товариства музики кіно
• Біографія Джона Баррі
• Офіційний сайт фильму «Десь у часі»
• Посвята Джону Баррі від сайту Filmtracks
• Джон Баррі: Все життя в музиці
• Дискографія Джона Баррі на сайті SoundtrackCollector.com