Джордж Данціг

Джордж Бернард Данціг народився 8 листопада 1914 року у Портленді, Орегон, США, батьки дали йому середнє ім'я «Бернард», в честь письменника Джорджа Бернарда Шоу, в надії, що він також стане письменником. Його батько Тобіас Данціг (англ. Tobias Dantzig), німець за походженням, був латвійським математиком та лінгвістом, який вчився з Анрі Пуанкаре (фр. Henri Poincaré) у Парижі. Тобіас одружився зі студенткою Сорбоннського університету, Анною Оурісон (англ. Anja Ourisson) і іммігрував у США. Ще у ранніх 1920-тих роках, його сім'я переїхала у Балтимор, згодом у Вашингтон, де його дружина Анна Данціг стала лінгвістом у Бібліотеці конгресу. Тимчасом Джордж Данціг викладав математику в Мерілендському університеті у Колледж-Парку. Джордж відвідував «Powell Junior High School» і «Central High School», він був у захваті від геометрії. Його батько виховував у ньому інтерес до геометрії, часто проводячи завзяті дискусії про її проблеми.

Джордж Данціг отримав ступінь бакалавра в галузі математики та фізики в Мерілендському університеті у 1936 році, ступінь магістра в галузі математики у Мічиганському університеті в 1938 році. Після двох років праці у Бюро трудової статистики Міністерства праці США, він вступив на докторську програму в галузі математики у Університеті Каліфорнії у Берклі), де вивчав статистику під керівництвом математика Єжи Неймана. У 1939 році він запізнився на заняття і помилково подумав, що написані на дошці рівняння — це домашнє завдання. Воно виявилось важчим, ніж звичайно, але через декілька днів він зміг його розв'язати. Виявилось, що він розв'язав дві «нерозв'язувані» проблеми в статистиці, які не могли розв'язати вчені роками. Ця історія стала дуже популярною, оповилась легендами і в 1997 році за нею зняли фільм «Розумник Вілл Хантінг» (англ. Good Will Hunting).

З початком Другої світової війни, Джордж взяв відпустку від докторської програми в Університеті Каліфорнії у Берклі), щоб працювати в Установі статистичного управління ВПС США. У 1946 році він повернувся до університету Берклі, щоб виконати програми університету, та отримав ступінь доктора того ж року.

У 1952 році Данціг вступив до математичного підрозділу корпорації «RAND». У 1960 він став професором в Департаменті промислового виробництва в Університеті Каліфорнії у Берклі, де він заснував і далі керував дослідницьким центром. У 1966 році він перейшов до Стенфордського університету професором дослідження операцій та комп'ютерних наук. У 1973 році він заснував «Systems Optimization Laboratory (SOL)». Під час «наукової» відпустки того ж року він очолив групу Методологія (англ. Methodology Group) в Міжнародному інституті прикладного системного аналізу (МІПСА) (англ. International Institute for Applied Systems Analysis (IIASA)) в Лаксенбурзі (англ. Laxenburg), Австрія. Пізніше він став професором «C. A. Criley Professor» транспортних наук Стенфордського університету і працював далі там навіть після свого офіційного виходу на пенсію у 1985 році.

Він був членом Національної академії наук, Національної академії наук машинобудування, Американської академії мистецтв і наук. Був удостоєний численних нагород, у тому числі «John von Neumann Theory Prize» в 1974 році, Національною медаллю науки США (англ. National Medal of Science) у 1975 році, став почесним доктором Мерілендського університету Коледж-Парку в 1976 році. «Mathematical Programming Society» на його честь створили премію «George B. Dantzig Prize». ЇЇ вручають кожних три роки, починаючи з 1982, однієї або двом особам, які зробили значний внесок у сферу математичного програмування (англ. mathematical programming).

Данціг помер 13 травня 2005 року в Стенфорді, Каліфорнія вдома від діабету і серцево-судинної хвороби у віці 90 років.