Канторович Леонід Віталійович

Канторович Леонід Віталійович
рос. Леонид Витальевич Канторович
Леонід Канторович, 1975 рік
Леонід Канторович, 1975 рік
Народився 6 (19) січня 1912(1912-01-19)
Санкт-Петербург, тепер  Росія
Помер 7 квітня 1986(1986-04-07) (74 роки)
Москва,  СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Місце проживання Санкт-Петербург
Країна  СРСР
 Російська імперія
Національність євреї[1] і росіяни
Діяльність математик, економіст, викладач університету
Alma mater фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd (1930) і Санкт-Петербурзький державний університет
Галузь функціональний аналіз, Лінійне програмування, Теорія функцій, теорія множин, математика і економіка
Заклад Петербурзький державний університет шляхів сполучення, Військовий інженерно-технічний університет (Санкт-Петербург), Північно-Кавказька академія державної служби, Institute for Systems Analysisd, Новосибірський державний університет і Санкт-Петербурзький державний університет
Ступінь доктор фізико-математичних наук (1935) і Prof.d (1934)
Науковий керівник Фіхтенгольц Григорій Михайлович[2] і Vladimir Smirnovd
Аспіранти, докторанти Svetlozar Rachevd, László Czáchd[3], Michael Zakharovich Solomyakd[3], Gennady Shlemovich Rubinshteind[3], Vladimir Aleksandrovich Bulavskyd[3], Tamara Nikiforovna Smirnovad[3], Lyudmila Trofimovna Petrovad[3], Iosif Vladimirovich Romanovskiid[3], Valerii Leonidovich Makarovd[3], Igor Karlovich Daugavetd[3], Valentin Ilyind[3], Izabella Yurievna Kharrikd[3], Peter Woodd[3] і Viktor Khavind[3]
Членство Російська академія наук, Академія наук СРСР, Економетричне товариство, Угорська академія наук і Американська академія мистецтв і наук
У шлюбі з невідомо
Нагороди Нобелівська премія з економіки (1975)
Висловлювання у Вікіцитатах
 Канторович Леонід Віталійович у Вікісховищі

Леоні́д Віта́лійович Канторо́вич (нар. 6 (19) січня 1912(19120119), Санкт-Петербург — †7 квітня 1986, Москва) — радянський економіст.

Леонід Віталійович Канторович народився 19 січня 1912 р. в Санкт-Петербурзі в сім'ї лікаря. Математичні здібності, виявлені змалку, допомагають йому в 14 років вступити до Ленінградського університету, який закінчує в 1930 р. Навчаючись в аспірантурі фізико-математичного факультету, одночасно викладає математику у вищих навчальних закладах Ленінграда. Стає професором у 1934 р., а через рік отримує ступінь доктора фізико-математичних наук. Професором Ленінградського університету працював до 1960 р.

У 1938 р. вченого запросили на роботу консультантом лабораторії Ленінградської фанерної фабрики. Результатом цієї роботи стала праця «Математичні методи організації й планування виробництва» (1939), де Канторович заклав основи теорії оптимального виробничого планування й лінійного програмування.

Канторович — першовідкривач лінійного програмування у світовій науці. У книжці «Економічний розрахунок найкращого використання ресурсів» (1959) застосував власну теорію лінійного програмування для дослідження широкого кола проблем планування.

Разом з В. Німчиновим засновує в 1958 р. Лабораторію із застосування статистичних і математичних методів у економіці. Того ж року Канторовича обирають член-кореспондентом, а в 1964 р. — дійсним членом Академії наук СРСР.

Восени 1960 р. разом з групою математиків і економістів переїжджає до Новосибірська, де в Сибірському відділенні Академії наук СРСР керує відділом економіко-математичних методів, одночасно працюючи професором Новосибірського університету.

З 1971 р. Канторович — завідувач проблемної лабораторії в Інституті управління народним господарством (Москва). Протягом багатьох років очолював створену цим органом спеціальну раду. Входив до складу різних комісій з переробки методики оцінки економічної ефективності нової техніки, ціноутворення, матеріально-технічного постачання, брав участь у роботі комісій Держплану СРСР тощо.

За внесок у теорію оптимального розподілу ресурсів Леоніду Канторовичу та Тьяллінгу Купмансу в 1975 р. було присуджено Нобелівську премію. Л. Канторович серед усіх Нобелівських лауреатів — єдиний професійний математик.

Помер 7 квітня 1986 р.

  1. JewishGen — 1987.
  2. Математична генеалогія — 1997.
  3. Математична генеалогія — 1997.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.